Мільйони українських біженців у ЄС можуть втратити свій правовий статус
Влада Євросоюзу не має чіткого плану, що робити після завершення війни з Директивою про тимчасовий захист, завдяки якій 4,3 мільйона українців заїхали до ЄС, можуть там жити, працювати та отримувати доступ до послуг. Тому біженці на території спільноти можуть зіткнутися з тим, що їхній правовий статус опиниться під загрозою.
Про це пише Euroactiv.
Директиву не використали з моменту її ухвалення у 2001 році і до повномасштабного вторгнення Росії. Минулого року уряди країн ЄС погодилися продовжити її до березня 2026 року, що значно перевищує її початкові рамки, які припускалися дворічного періоду захисту з можливим продовженням на один рік. Припинення вогню в Україні може відразу змінити цей сценарій з продовженням, залишивши країнам, що приймають, вирішувати, згортати заходи захисту, домагатися інтеграції біженців або підштовхувати їх до повернення додому.
За словами заступника директора Інституту міграційної політики в Європі, Ясмейн Слооттьєс у майбутньому продовження знову можливі. Однак, хоча директива і забезпечила швидкий захист, вона має тимчасовий характер.
"Якщо у вас є лише один рік легального статусу, отримання довгострокового договору оренди стає дуже складним. А роботодавці навряд чи запропонують вам контракт", - сказала Слоотьєс.
Рівень захисту також залежить від країни. Кожна країна ЄС інтерпретує директиву по-різному у національному законодавстві.
У Єврокомісії заявили, що почала розглядати наступні кроки щодо подальшого надання тимчасового захисту. У ЄС мають намір розглянути це питання на наступному засіданні Ради з питань внутрішніх справ у червні.
Будь-яке рішення про припинення тимчасового захисту вимагатиме згоди всіх держав-членів. Деякі країни не чекають одностайності в цьому питанні і вже зробили дії з пошуку "тривалішого постійного статусу" на національному рівні. Польща незабаром запропонує трирічний національний тимчасовий статус резидента українцям, які мали безперервний тимчасовий захист як мінімум протягом року. У Чехії новий спеціальний п'ятирічний дозвіл на проживання буде доступний для українців, які прожили там понад два роки і працюють, а їхні діти відвідують місцеві школи.
Але навіть Прага, одна з найбільших країн, що приймають, дала зрозуміти, що не видаватиме жодних нових тимчасових захистів після закінчення війни.
Останні опитування свідчать, що кількість біженців, які планують повернутися до України, скорочується. Дані Управління верховного комісара ООН у справах біженців показують зниження таких з 65% у 2024 році порівняно з 77% у попередньому році. Частка тих, хто не визначився, зросла з 18% до 24% у 2024 році, а кількість тих, хто каже, що не має надії на повернення, зросла більш ніж удвічі: з 5% до 11%.
Днями ми писали, що в Німеччині готують перегляд виплат Bürgergeld, які отримують, зокрема, українські біженці.
Також повідомлялося, щокількість українок у Польщі, які хотіли б повернутися на батьківщину після закінчення війни, значно зменшилась за останні півроку.
