Перший скандал другого терміну. Як "Signal-гейт" вдарить по Трампу і чи вплине він на Україну

Витік з месенджера Signal, у закритому чаті якого соратники президента США обговорювали деталі ударів по єменських хуситах, став темою №1 у західних медіа. Команду Дональда Трампа звинувачують у неймовірній недбалості, яка спричинила оприлюднення секретних даних.
Скандал вибухнув після того, як головний редактор журналу The Atlantic і затятий противник Трампа Джеффрі Голдберг був, як стверджується, випадково доданий до групового чату Signal, де обговорювали військову операцію США проти хуситів.
Це сталося 11 березня, коли радник президента національної безпеки Майкл Уолтц створив чат для координації дій адміністрації Трампа. У чаті брали участь високопосадовці, включаючи віце-президента Джей Ді Венса, держсекретаря Марко Рубіо та міністра оборони Піта Хегсета.
Голдберг отримав доступ до оперативних деталей, включаючи час та цілі атак, використовувану зброю та послідовність дій. Через дві години після отримання цієї інформації США розпочали серію авіаударів із хуситів. Згодом Голдберг опублікував статтю зі скринами листування.
Адміністрація Трампа спочатку взагалі заперечувала факт витоку. Але потім Волтц визнав, що створив цей чат, і пообіцяв розібратися, як до нього потрапив журналіст.
Також підтвердив обговорення операції у мессендлжері голова Пентагону. При цьому він запевняв, що жодної таємної інформації там не публікували. Хоча американські ЗМІ з посиланням на військові джерела це твердження оскаржують, посилаючись на опубліковані в The Atlantic скрині повідомлень Хегсета про час ударів по Ємену ще до того, як їх завдали.
Ця історія викликала масовану атаку на команду Трампа з боку його політичних супротивників та більшої частини західної преси. Понад те, бродіння почалося й серед республіканців. У Конгресі вже ініціювали розслідування витоку.
Що це все означає?
Насамперед варто відзначити, що сама ця історія виглядає вкрай дивно.
Досі достеменно незрозуміло, яким чином послідовного супротивника Трампа Голдберга додали до чату. Хоча провину за це взяв він Уолтц, інформацію про те, хто саме це зробив, суперечлива. Так, згідно з однією версією, його додав до чату заступник Уолтца Алекс Вонг.
Випадкове додавання Голдберга до чату можна вважати лише результатом неймовірного збігу. Щоправда, є пояснення такої випадковості: помилка сталася через збіг ініціалів головного редактора The Atlantic - JG - з Джеймісоном Гриром, торговим представником США. Однак навіщо було додавати до чату цього далекого від військової сфери чиновника, абсолютно незрозуміло.
Якщо Голдберг потрапив у чат не випадково, а спеціально, то навіщо це знадобилося Уолтцу, з облікового запису якого в Signal створювався чат? Якщо він хотів якось нашкодити Трампу, то з урахуванням його посади логічніше це було зробити таємно. У Signal видно, хто кого додав.
Більш правдоподібною версія про навмисне додавання Голдберга до чату стає у випадку, якщо це зробив Алекс Вонг. Він довгий час працював помічником у сенатора-республіканця Тома Коттона, який зараз критикує Ілона Маска та деякі дії Трампа. Тому теоретично Вонга могли використати для проведення спецоперації проти президента США. Хоча у такому разі його вже публічно назвали б винним. Але цього поки що не сталося. Не виключено, що поки що у Трампа ще ведуть розслідування, з'ясовуючи мотиви його власні та можливих замовників, а тому не роблять жодних заяв щодо Вонга.
Ще одна версія - злом облікового запису Уолтца, під час якого і був доданий Голдберг. Проте її майже не обговорюють навіть прихильники Трампа. І цьому може бути пояснення: у такому разі влада США сама розписалася б у тому, що для передачі секретної інформації використовують незахищений канал зв'язку.
Якими будуть наслідки скандалу?
Опоненти Трампа в конгресі напевно почнуть наполягати на відставці Уолтца та Хегсета. А можливо, і передання їх під суд за розголошення військової таємниці.
Хоча Трамп і заявляє, що не має наміру нікого відправляти у відставку, проте якщо скандал розкручуватиметься й надалі, то ухилятися від кадрових рішень президентові стане дедалі важче. Очевидно, Трамп ці рішення ухвалювати зовсім не хоче. Уолтц є одним із ключових членів його команди, який вирішує чимало важливих питань.
Втім, Уолтца президент може без особливих зусиль (принаймні з процедурної точки зору) поміняти на будь-якого іншого близького соратника, адже призначення помічника з нацбезпеки не вимагає згоди конгресу.
А ось замінити Хегсета такою ж вірною Трампу фігурою буде набагато складніше.
Міністра оборони має затвердити сенат. І хоча у республіканців там зараз більшість, під час голосування за Хегсета голоси поділилися порівну і його твердження відбулося лише завдяки тому, що за нього віддав віце-президент Венс. Причина цього в тому, що Хегсет – абсолютно позасистемна для Пентагону людина. Саме тому його кандидатуру президент і подав до міністра оборони.
У той самий час головні системні військові лобісти зазвичай перебувають у Республіканської партії. Поки що демократи освоювали бюджети організацій на кшталт USAID, визначальний вплив на розподіл величезного військового бюджету США мали республіканські лобісти. Але не трампісти, а системніші партійці зі старої гвардії, яких Трамп якраз зараз і намагається відсунути від прийняття рішень. У тому числі, призначивши вірного собі Хегсета міністром оборони.
Практичні наслідки цього вже помітні. Буквально за кілька днів до "Signal-гейту", що вибухнув, було прийнято рішення про те, що розробляти новий американський винищувач шостого покоління буде фірма Boeing, а не компанія LockheedMartin, яка вже багато десятиліть є головним постачальником винищувачів для Пентагону. Саме вона розробила такі літаки, як F-22 та F-35. Тому рішення змінити постачальника та віддати величезний контракт Boeing саме собою тягне на сенсацію.
Крім того, до перерозподілу військового бюджету між новими гравцями активно закликає Ілон Маск. А Трамп узагалі поставив завдання поступово скоротити оборонні витрати.
Все це, звісно, вкрай не подобається лобістам ВПК, які міцно пов'язані з Республіканською партією.
Тому незалежно від того, хто саме додав Голдберга до чату Signal, випадково чи навмисно це було зроблено, скандал настав для військових лобістів дуже вчасно, оскільки у них з'явилася чудова можливість почати качати тему відставки Хегсета. І якщо вона відбудеться, то призначити на цю посаду такого ж несистемного, але особисто відданого кадру, Трампу буде вкрай складно. Адже деякі республіканці в сенаті можуть заблокувати кандидатуру і спробувати змусити президента погодитися на затвердження на цій посаді системної людини, пов'язаної з лобі ВПК, як колишній держсекретар в часи першого терміну Трампа Майка Помпео.
Президент, напевно, це розуміє, тому, швидше за все, намагатиметься зберегти Хегсета на його нинішній посаді. Хоча кампанія за відставку міністра оборони буде масштабною.
Як це позначиться в Україні? Якщо Трамп нічого очікувати змінювати Хегсета і Уолтца більш системних республіканців, то формально ніяк. Проте скандал може перерости у повноцінну політичну кризу, яка відверне на себе левову частку Трампа. І в нього залишиться менше часу та сил на переговори про завершення війни, які й так йдуть важко.
З іншого боку, може бути зворотний ефект. На тлі цих проблем Трамп може активізувати просування свого мирного плану по Україні, щоб таки домогтися врегулювання, що стане сильним козирем у боротьбі із внутрішніми опонентами.