6000 з таксиста, 10000 з кур'єра. У Раді вигадали новий податок на підробітки. Кому і скільки доведеться платити
В Україні може з'явитися новий податок, який доведеться сплачувати багатьом громадянам.
Днями у парламенті зареєстрували законопроект №10166, який передбачає запуск так званого спеціального режиму оподаткування на доходи, які одержують українці з певних видів діяльності. Йдеться переважно про послуги, на яких люди будують мікробізнес: дрібні перевезення, манікюр, ремонтні роботи, кур'єрська доставка, прибирання будинків і так далі.
"Це може бути навіть не основний вид діяльності. Наприклад, людина працює в офісі, заразом зареєструвалася на платформі Uber або Uklon і бере замовлення як таксист, або у вихідні ремонтує авто в гаражі тощо. Ще ніколи такі підробітки в Україні не оподатковувалися" ніякими податками, і ось тепер хочуть у буквальному розумінні "обілетити" всіх", - каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.
Якщо законопроект приймуть (а шанси на це дуже великі, враховуючи, що він зайшов до Ради від профільного комітету, а серед його авторів "топові" представники "Слуги народу"), українцям, які виконують роботу, перераховану в "20 видах діяльності", доведеться сплачувати податок у розмірі 6% від зароблених коштів На перший погляд це не так багато. Але підприємці вже побачили у цьому "податку з дисконтом" прихований ризик.
"Там, де з'являється відсоток від доходу, наступним етапом йде вимога щодо касових апаратів. А в цьому випадку витрати вже зовсім інші: потрібно зі старту витратити не менше 25 тисяч плюс звітність, потягнути яку без бухгалтера зможуть далеко не всі", - зазначає голова громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.
Пензін також каже, що "касові апарати доведеться ставити у квартирах та гаражах" - за місцем роботи майстрів манікюру вдома або "гаражного автосервісу".
Але там зловити на ухиленні від податків новоявлених "бізнесменів" податківцям буде все ж таки складніше, ніж, скажімо, на онлайн-платформах, які дають замовлення таксистам або кур'єрам. Таким "диспетчерам" доведеться виступати ще й податковими агентами, тобто знімати частину заробітку з людей автоматично.
"Це означає, що багато таксисти воліють "грачувати", тобто не реєструватися на онлайн-платформах, а шукати клієнтів по-старому - просто на дорогах", - зазначив Пензін.
Ще один варіант: таксисти, надомні перукарі, майстри манікюру, швачки просто піднімуть цінник на свої послуги – на ті ж 6% чи навіть більше.
Розбиралися, кому доведеться платити новий податок та які можуть бути нюанси.
Податок для таксистів та майстрів манікюру
Законопроект №10166 подала до Ради цілу групу авторів, включаючи голову профільного податкового комітету Данила Гетьманцева, Ярослава Железняка, Мар'яну Безуглую, Галину Третьякову, Андрія Жупаніна, Олену Шуляк та інших.
Що у ньому пропонується?
Ідея в тому, щоб люди, які займаються мікробізнесом і не оформлені як ФОП або мають якісь неофіційні підробітки, сплачували податок у розмірі 6% від отриманого доходу. Обов'язкова умова: сума доходу не повинна перевищувати 153 мінімалки на рік (зараз це трохи більше мільйона гривень, 2024 року сума збільшиться через підвищення мінімалки). Якщо ліміти буде перевищено, на "надлишок" вже включиться ставка в 18% (тобто стандартний податок на доходи фізосіб) плюс 1,5% військового збору.
Авторами проекту така спеціальна податкова ставка подається як свого роду бонус українцям. Адже за чинним законодавством все, що людина заробляє не за офіційним місцем роботи (де податковий агент - роботодавець, який гарантує відрахування із зарплат персоналу ПДФО та військового збору), має відбиватися з його податкової декларації за рік і оплачуватись за ставкою 18% податку на доходи фізосіб плюс 1,5% військового збору. Разом 19,5%, що більш ніж утричі вище, ніж хочуть запустити за новим проектом.
Інша річ, що декларації заповнюють далеко не всі українці, які підробляють чи надають якісь послуги вдома, наприклад, таксують чи роблять манікюр. Переважна більшість таких громадян взагалі нічого не платить. Тому для них ідея від Гетьманцева та Ко – це зовсім не податкова знижка, а, навпаки, новий фіскальний обов'язок, якого до сьогодні не було.
"Спеціальна система оподаткування" зі сплатою 6% доходу буде доступна не всім. У проекті прописано список із 20 видів діяльності, представники яких зможуть отримати "пільгу". До нього входять:
- Послуги з догляду за хворими, інвалідами, особами похилого віку (тобто послуги доглядальниць).
- Послуги таксі та перевезення легковим транспортом.
- Кур'єрська діяльність (послуги доставки додому).
- Проведення ремонтних робіт об'єктів житлової чи нежитлової нерухомості.
- Надання послуг перекладу.
- Дресирування та догляд за домашніми тваринами (сюди входять також послуги з вигулу собак, перетримка тварин тощо).
- Діяльність з організації та проведення святкових заходів (тамада, ведучий).
- Діяльність у сфері охорони здоров'я, яка не потребує ліцензій (медсестри, фізіотерапевти, інший парамедичний персонал у сфері масажу, гомеопатії, логопедії, психологи, психотерапевти тощо).
- Послуги з фоторобіт.
- Послуги домашньої прислуги (прибирання, приготування їжі, догляд за садом та ін.).
- Послуги з догляду дітей (няні, гувернери).
- Послуги, пов'язані з чищенням та прибиранням житлових приміщень на індивідуальні замовлення фізосіб.
- Послуги з ремонту вдома одягу та побутових текстильних виробів.
- Послуги з ремонту вдома трикотажних виробів.
- Послуги з ремонту шкіргалантереї.
- Послуги з ремонту радіолелевізійної та іншої аудіо- та відеоапаратури.
- Послуги з ремонту вдома побутової техніки.
- Послуги з технічного обслуговування вдома музичних інструментів.
- Перукарня на дому.
- Послуга манікюру та педикюру вдома.
Як бачимо, список покриває більшість робіт, на яких українці будують свій мікробізнес. Але не все. Скажімо, у цьому переліку немає послуг з перманентного макіяжу чи татуажу, моделювання та фарбування брів, а вони зараз дуже популярні.
Як нараховуватимуть новий податок, і, головне, як контролюватимуть його сплату? Адже в теорії перукар вдома і зараз має платити державі, причому не 6%, а 19,5%, але на практиці цього практично ніхто не робить за повного потурання податкової служби.
Через диспетчера чи касовий апарат
Що зміниться із ухваленням нового закону?
Усі "підробітки" поділяє на дві категорії.
Перша – у якій бере участь посередник, онлайн-платформа. Йдеться про платформи-диспетчери, які фактично зводять фахівців з клієнтами. Це не лише цифрові платформи таксі типу Uber чи Bolt. Онлайн-диспетчери є за багатьма напрямами. Наприклад, Glovo у сфері кур'єрської доставки, kabanchik – з ремонтів та послуг домашнього персоналу, sidelki24 – за послугами доглядальниць, медсестер тощо.
"За останні роки з'явилося багато платформ, які збирають професійні групи на одному ресурсі і дають хоч якісь гарантії клієнтам, що виконавці послуг не пройдисвіти і все зроблять як треба. Звичайно, за це вони отримують певний відсоток із майстрів. Але в той же час Час диспетчери є постачальниками клієнтів, тому вигода взаємна", - каже Пензін.
У новому законопроекті цю тенденцію врахували. І зобов'язали цифрові майданчики надавати контролюючим органам інформацію щодо сум доходів, отриманих через них фізособами на "спеціальному режимі". За ненадання такої інформації прописано відповідальність, причому як для українських майданчиків, так і для нерезидентів (наприклад, глобального Uber).
Таким чином, майданчики-"диспетчери" стають свого роду податковими агентами для людей, які на них зареєструються та отримуватимуть замовлення.
"Наприклад, ви зареєструвалися на одному з майданчиків таксі. Підкинули пасажира по дорозі на роботу, заробили свої 200 гривень. З ухваленням нового закону з цих 200 гривень 12 гривень потрібно буде віддати як податок. І приховати ці гроші вже ніяк не вийде - їх засвітить ваш "диспетчер", - зазначив Пензін.
Можна, звичайно, піти у тінь, тобто припинити співпрацю з "диспетчером". Але на цей випадок у новому проекті прописано другу категорію громадян – класичні самозайняті. Тобто ті, хто шукає клієнтів сам і працює або вдома (як, скажімо, перукарі, майстри манікюру, швачки і т.д.), або за викликом клієнта (прибирання будинків або догляду за дітьми).
Для таких українців "податкове зобов'язання визначається контролюючим органом із використанням даних реєстраторів розрахункових операцій, тобто касових апаратів.
Кошти у розмірі 6% від доходу потрібно буде перераховувати на спеціальний рахунок із зароблянням грошей. Банк ці кошти передавторизуватиме, а потім "завершуватиме операцію зі сплати податку в день граничного терміну". Якщо в якийсь момент гроші надходити перестануть, інформація надійде до податкової служби.
Що стосується касових апаратів, для мікробізнесу новина про те, що потрібно буде "робити вдома манікюр і давати чек", вже стала справжнім шоком.
"Я перукар, працюю вдома, ніколи ніяких податків не платила, заробітки невеликі, особливо останнім часом, коли кількість клієнтів різко зменшилася. Стрижка у мене коштує 200-250 гривень, у день якщо є 2-3 клієнти - вже добре. є з максимальних 750 гривень потрібно буде віддати державі 45 гривень податку.Не так багато, хоча все одно більше, ніж нуль.Але добре, це я ще якось переживу.А ось на касовий апарат не згодна.Мені простіше взагалі не працювати, ніж зв'язуватися з чеками, звітністю та податковими перевірками. Якщо це запустять і жорстко контролюватимуть, я краще в салон влаштуюся, хоча вдома мені працювати зручніше і заробіток більше", — каже нам мешканка Вишгорода Аліна.
Щоправда, у законопроекті немає обов'язку для самозайнятих встановлювати саме класичне РРО. Можна використовувати спеціальне програмне забезпечення, яке встановлюється на смартфоні. Це дозволить заощадити на покупці касового апарату. Але головна "небезпека" РРО зберігається.
"Головне, чого бояться і ФОП першої групи, і тим більше самозайняті, - це звітність. Поставив касовий апарат - ти вже під прицілом податкової. Потрібно складати звіти, за помилки чи невидачу чека - штраф у 25-50% від суми. всіх нюансах роботи з РРО та звітності без професійного бухгалтера можуть далеко не всі. А бухгалтер - це мінімум 10 тисяч гривень на місяць", - каже Доротич.
"Де таке бачено - касовий апарат вдома чи в гаражному сервісі? Це виглядає просто як гротеск", - додав Пензін.
10 мільярдів із самозайнятих
Мета запуску нового податку зрозуміла – збирати якнайбільше коштів до бюджету.
"Міноборони оцінило потреби у 7 трлн, ми можемо витрачати на війну лише кошти з доходної частини бюджету, а це 1,7 трлн. У резерві ще близько 100 млрд ПДФО військових та поліції, які хочуть перенаправити з місцевих бюджетів до центрального. Збільшити доходну частину. можна ще за рахунок якіснішого адміністрування податків", - каже нардеп, член бюджетного комітету Ради Роман Каптелов.
У записці пояснення до проекту сказано, що в Україні є податкова система для малого бізнесу - ФОП різних груп залежно від обороту. Але досі нічого не передбачено для підробітків – епізодичної, сезонної роботи. Плюс немає жодної "спецпропозиції" для людей, які поки що не наважуються реєструватися як фізособи-підприємці.
При цьому українців, які мають підробітки чи свій мікробізнес, не так мало. За даними Держстату за 2021 рік, неофіційно зайнятими себе визнали понад 3 млн. громадян, а це на той момент було 19,5% від загальної чисельності робочої сили в країні.
Наразі офіційно працюючих в Україні близько 7 млн осіб, тобто 3 млн самозайнятих (якщо ця цифра все ще актуальна, адже багато українців з початку війни стали біженцями та поїхали до Європи) виглядають ще більш вражаюче.
Автори законопроекту посилаються також на дослідження Київської школи економіки, згідно з якими близько 300 тисяч водіїв співпрацюють з адміністраторами онлайн-платформ, які пропонують їм замовлення на перевезення таксі (диспетчери типу Uber, Bolt, Uklon). З них зареєстрованих як фізособи-підприємці лише 4%, решта - самозайняті, і, як припустили автори законопроекту, будуть "готові здійснювати свою діяльність офіційно, але без оформлення як ФОП" та з оподаткуванням у рамках 5-6%.
"Фіскальний ефект" від оподаткування цієї категорії платників оцінюється в 1,9 млрд. на рік (тобто приблизно по 6 тисяч гривень з кожного) з потенційним збільшенням до 2,5 млрд. грн.
З кур'єрів (а їх, за підрахунками авторів проекту, в Україні 15-20 тисяч) розраховують отримувати понад 200 млн. на рік, тобто в середньому по 10 тисяч гривень з кожного.
У сфері онлайн-сервісів замовлення різних послуг, як підрахували автори проекту, працюють 400 тисяч самозайнятих. І з них держава може отримати 3 млрд. на рік, тобто по 7500 з кожного.
І це без урахування тих, хто працює без диспетчерських платформ, але готові працювати легально та платити. Їх кількість у пояснювальній записці не наводиться, зазначено лише, що вона "значна".
Загалом до бюджету планують збирати додатково близько 10 млрд. на рік.
Чи можна не платити?
"Спеціальний режим оподаткування" під 6% формально не є обов'язковим. Але для українців, які підробляють, отримуючи замовлення через спеціальні онлайн-платформи, особливого вибору у разі ухвалення проекту не залишиться. Адже інформацію про їхні заробітки адміністратори передаватимуть до податкової служби, тому або людина підписується на 6%, або наприкінці року з неї запитають декларацію про доходи і за нею нарахують уже не 6%, а 19,5: 18% ПДФО та 1, 5% військового збору.
Організувати контроль "класичних" надомників буде складніше. Головна складність – переконати людей підписатися на спеціальний режим оподаткування та встановити касовий апарат.
"По суті пропонується створення "нульової" групи ФОП. Причому, якщо в першій групі фіксований єдиний податок, то у "нульової" - 6% від доходу, але не передбачено жодних стимулів для людей. Навіщо їм взагалі потрібно легалізуватися? Якщо для того, щоб якось пояснити джерело доходу за картковими надходженнями, то це не потрібно - до 400 тисяч гривень можна мати на рахунку і без пояснень, а більше основна маса самозайнятих не заробляє. теж не так просто. Для податкової залишається один спосіб упіймати самозайнятих, які не сплачують податки: контрольна закупівля, яка фактично підтвердить, що ви заробляєте доходи, надаючи послуги", - зазначив економіст Олексій Кущ.
Але, як каже Сергій Доротич, контрольна закупівля – це ще не все.
"Податкова масово програє в судах за фактом ухилення від податків, виявленим у ході контрольної закупівлі. Людина завжди може сказати, що надала послугу вперше в житті і обов'язково відобразить її у своїй податковій декларації до травня наступного року і заплатить податок 19,5%. Тому "покупцеві" в особі податкового інспектора спочатку доведеться заплатити 200-300 гривень за послуги таксі, а потім довго чекати, чи з'явиться ця сума в податковій декларації "таксиста". Тобто адміністрування дуже складне та дороге за дуже сумнівних результатів", - каже Доротич..
Тому, за його словами, навпаки, почнеться ще більший відтік людей у тінь. А ті, хто погодиться платити 6%, спробують закласти ці витрати у свої цінники.
Втім, Пензін не виключає, що податківці спробують налагодити контакт із "небайдужими громадянами", наприклад, сусідами надомників, які повідомлятимуть про факти "бізнесу вдома". І вже отримавши такі факти, людей простіше поставити перед вибором: працювати легально під 6% або залишатися в тіні з ризиком потрапити на 19,5%.
