Однією з головних умов Росії для завершення війни в Україні є відмова Києва від членства в НАТО і проголошення нейтрального статусу країни. Загалом цю ідею підтримує і Дональд Трамп.
У той же час, формально, ця умова виглядає майже нездійсненною. Курс у НАТО з 2019 року записаний у Конституції України, а змінювати її під час військового стану заборонено. читаннях у Раді, причому на різних сесіях. Друге читання потребує понад 300 голосів.
Тобто процес розтягнеться на довгі місяці. І це не кажучи вже про сильну політичну напругу в суспільстві, яку він викличе.
Однак, минулого тижня політтехнолог Порошенко і екс-нардеп Віктор Уколов раптово показав схему, за якою прибрати згадку про НАТО в Конституції можна швидко і просто. про неконституційність змін до Основного закону 2004 року, збільшив президентські повноваження.
Зазначимо, жодних доказів того, що Банкова має намір йти таким шляхом, немає. Практично всі опитані "Країною" джерела до заяви Уколова поставилися з великим скепсисом, вважаючи, що це частина піар-кампанії на захист Порошенка від кримінальних справ, які зараз проти нього розслідуються.
Однак, тим не менш, схема, яку описав Уколов, дійсно цілком робоча за наявності, природно, на те, політичної волі влади КСУ може винести рішення швидко. І без будь-якого широкого обговорення. Звичайно, це дуже спірне трактування. Але після завершення військового стану для реалізації такої схеми точно ніяких серйозних перешкод уже не буде.
Складності можуть бути хіба що технічного характеру. Наприклад, з працездатністю і керованістю Конституційного суду, в якому з січня залишилося всього 11 суддів. Конституцію голосуванням через Раду.
Більш того, таким же шляхом можна оголосити Україну і позаблоковою (нейтральною) державою. Позаблоковий статус був закріплений ще в 2010 році за часів Януковича законом "Про основи внутрішньої та зовнішньої політики". НАТО.
Рішенням Конституційного суду можна визнати неконституційними зміни 2014 року і "відкотити" закон до редакції 2010 року. Таким чином, формально, в Україні знову буде проголошено позаблоковий статус. згадка про НАТО, жодних перешкод до повернення нейтралітету через закон уже не буде.
Все це, природно, можливо тільки якщо відмашку дасть українська влада. Вони поки що не демонструють (принаймні публічно) таку готовність.
Подробиці - у статті "Країни".
За прикладом Януковича
Народний депутат шостого скликання та один із політтехнологів екс-президента Петра Порошенка Віктор Уколов заявив телеканалу "Прямий", що влада може прибрати з Конституції згадку про курс України до НАТО, пішовши на поступку Путіну, який зробив відмову країни від вступу до Альянсу умовою припинення війни.
Для цього команда Зеленського нібито спробує продавити через КСУ скасування змін до Основного закону за аналогією з рішенням 2010 року про відміну політичної реформи 2004 року та повернення широких повноважень президенту Віктору Януковичу.
"Те, що таким способом хочуть ліквідувати зобов'язання органів влади привести Україну до НАТО і ЄС, стало відомо випадково - через подання ДБР (Державне бюро розслідувань - Ред. ) у новій вигаданій справі проти Петра Порошенка. Розслідуючи нібито події 2010 року, пов'язані з Харківськими угодами, Конституцію у 2019 році. Пізніше стало зрозуміло, що влада планує звинуватити президента Порошенка також у порушенні процедури зміни Конституції 2019 року, щоб таким чином дати Конституційному суду підстави скасувати їх", - заявив телеканалу Уколов.
Прокоментувати "Країні" звідки ця інформація та повідомити подробиці Уколов відмовився.
Слід Порошенка
Згадування в Конституції курсу на НАТО та ЄС з'явилося у лютому 2019 року з подачі тоді ще президента Петра Порошенка Відповідний законопроект № 9037 зі змінами до Основного закону він вніс у Раду ще у вересні 2018 року. 2019-го, як вимагає того Конституція, причому 7 лютого - майже за два місяці до першого туру президентських виборів.
Законопроект підтримали понад дві третини депутатського корпусу - 334 нардепи.
Які ж це були зміни? У преамбулі Конституції тепер згадується про "безповоротність європейського та євроатлантичного курсу України".
У статті 102 також вказується, що президент України є "гарантом реалізації стратегічного курсу країни на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору". Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (НАТО)". Згідно з новою редакцією статті 116, реалізовувати ті самі завдання має і Кабінет міністрів.
Додамо, що ще у 2014 році Рада відмовилася від позаблокового статусу України, внісши відповідні зміни до законів "Про основи внутрішньої та зовнішньої політики" (позаблоковий статус до цього закону було внесено у 2010 році за часів Януковича).
У декарі 2014 року згадку про позаблоковий статус із закону прибрали, а додали положення про поглиблення співпраці з НАТО "для досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в цій організації".
Звичайно, це голосування також можна "відіграти назад" - або через Раду, або через Конституційний суд, повернувши цим законодавством норму про позаблоковість.
Чи піде Зеленський на схему Конституційного суду?
Зазначимо, що поки що немає жодних сигналів, що українська влада готова офіційно відмовитися від курсу в НАТО.
У публічному просторі вони, як і раніше, продовжують заявляти, що НАТО з порядку денного не знімається.
Так, в опублікованій 21 березня спільній заяві президентів України Володимира Зеленського та Чехії Петра Павла про стратегічне партнерство між країнами йдеться, що глави держав наголошують на "збереженні перспективи майбутнього приєднання [України] до НАТО" і наголошують, що "Росія не має права голосу та впливу на процес ухвалення рішення в межах ЄС та НАТО.
Джерело, близьке до керівництва "Слуги народу", назвало заяву Уколова про наміри скасувати курс до НАТО через Конституційний суд фейком.
"Уколов просто приплів Конституційний суд і НАТО до кримінальної справи, яка зараз розслідується проти Порошенка. Це форма захисту, яку намагається вибудувати команда екс-президента, підмінюючи тези: що слідчі органи не держзрадою Порошенка займаються, а нібито намагаються усунути з Конституції норму про НАТО", - говорить джерело.
Таку ж думку висловив і депутат Ігор Фріс ("Слуга народу")
"До чого тут ГБР, якщо нібито КСУ всім займатиметься? Це не вкладається в логіку питання. Усі документи про прийняття можна знайти на сайті Ради. І я не чув про те, щоб збирали підписи народних депутатів для внесення конституційного подання на цю тему", - каже Фріс "Країні".
Згідно з Конституцією, право на внесення конституційного подання мають президент, не менше ніж 45 народних депутатів, Верховний Суд, уповноважений Ради з прав людини.
При цьому, з 27 січня КСУ працює у складі 11 суддів суду. Щоб провести засідання Великої Палати КСУ, яка розглядає конституційні подання, потрібні не менше 12 суддів КСУ.
"Але навіть якщо припустити, що вакансії будуть незабаром заповнені, малоймовірно, що набереться 11 суддів, які визнають положення про НАТО неконституційними. А влада не настільки сильна, щоб продавити подібне рішення. Нагадаю: у 2010-му перед тим, як повернути через КСУ собі широкі повноваження, Янукович вигнав чотирьох з них. приклад сильніший за позицію", - коментує "Країні" юрист, член "правового" комітету парламенту Сергій Власенко ("Батьківщина").
До того ж проти такого наміру, за його словами, грає "відсутність консенсусу щодо перегляду стратегічного курсу країни як серед політиків, так і в суспільстві, більша частина якого підтримує вступ до НАТО".
"Загалом це всі фантазії", - вважає Власенко, також бачачи у всій історії "політичний інтерес Порошенка".
Джерела в політичних колах підтверджують, що поки ніхто не обговорює плани вилучення з Конституції норм про НАТО ні через КСУ, ні якимось іншим способом.
"Цінність заяви Уколова в тому, що він нагадав усім про простий, хоч і призабутий, спосіб зміни Конституції та будь-якого закону без участі Ради - через Конституційний суд. Так, зараз це виглядає малореальним. Але все змінюється. Не слід забувати, що ще кілька місяців тому заклики до зупинки війни по лінії фронту прирівнювалися тепер Банковій. властей. Те ж саме може бути і з НАТО. Є позиція Росії, що Україна не повинна бути членом НАТО. Це, в цілому, цю позицію підтримує. Зрештою, спонукати 12 конституційних суддів підтримати рішення у будь-якому випадку простіше, ніж провести зміни Конституції через два читання Ради з величезною політичною напругою у суспільстві.
