
Аналізуємо підсумки 1155 дня війни в Україні.
Чи провалилися переговори щодо України в Лондоні
Сьогодні у британській столиці мали відбутися переговори щодо України. На яких США планували отримати відповідь Києва та його європейських союзників на мирні пропозиції Трампа. А у разі відмови погрожували вийти із переговорного процесу.
На даний момент зовні виглядає так, що ці переговори провалилися. Принаймні провалилися у спочатку запланованому форматі. На них відмовилися їхати головні представники США Рубіо та Уїткофф, а за ними – міністри закордонних справ Британії, Франції та Німеччини. Лише Україна, окрім Єрмака, надіслала міністрів закордонних справ та оборони.
Причому ще вчора планувалося, що американців представлятиме спецпосланець Трампа Кіт Келлог. Але за підсумком Єрмак опублікував звіт про зустріч, з якого випливало, що на зустрічі в Лондоні взагалі не було представників США.
Основна причина події - відмова Києва (і, ймовірно, європейців) підтримати ключові пункти мирного плану Трампа. Про те, що являє собою цей план, сьогодні з посиланням на джерела написали багато західних ЗМІ. Найбільш повно його виклало американське видання Axios.
Що отримує Росія на пропозицію Трампа:
1. "Де-юре" визнання США російського контролю в Криму (за версією окремих медіа - таке визнання потрібне і від України, хоча більшість пишуть, що це не так, і від Києва просто потрібно взяти до відома американське визнання. Пізніше це підтвердив і сам Трамп).
2. "Фактичне визнання" захоплення Росією майже всієї Луганської області та частин Донецької, Херсонської та Запорізької областей.
3. Обіцянка, що Україна не стане членом НАТО. У тексті наголошується, що Україна може стати частиною Європейського Союзу.
4. Скасування санкцій, запроваджених з 2014 року. При цьому версії, чи тільки американських чи й європейських - різняться. Проте ЗМІ пишуть, що ЄС уже відмовився скасовувати санкції.
5. Розширення економічної співпраці зі США, особливо в енергетичному та промисловому секторах.
Що отримує Україна:
1. "Надійна гарантія безпеки", що включає спеціальну групу європейських країн і потенційно однодумців з неєвропейських країн. Тобто, це приблизно пункт про миротворців. Раніше ЗМІ писали, що може бути дві миротворчі групи - одна, що складається з європейців, яка вводиться в тил, друга - для моніторингу лінії розмежування, до неї можуть увійти українці, росіяни та представники третьої ненатівської країни.
При цьому "документ розпливчатиме щодо того, як функціонуватиме ця миротворча операція, і не згадує жодної участі США". Нагадаємо, що військові гарантії Америки – це завжди була умова Парижа та Лондона для відправлення своїх військових до України. Без них вони не хочуть надсилати миротворчу місію. Тобто й ця "гарантія" під великим питанням. Тим більше, що Росія постійно заявляє, що взагалі не вестиме переговори, якщо йтиметься про відправку в Україну військ країн-членів НАТО.
2. Повернення Україні невеликої частини Харківської області (судячи з уточнень інших ЗМІ, може йтися про ділянки Волчанська та Липцов, де РФ має маленький плацдарм з травня минулого року).
3. Безперешкодний прохід річки Дніпро, що протікає вздовж лінії фронту на півдні України (мабуть, у Херсонській області).
4. Компенсація та допомога у відновленні України, хоча в документі не зазначено, звідки надходитиме фінансування.
Також Axios підтверджує інформацію інших медіа, що Запорізька АЕС перейде під контроль США, а електроенергія постачатиметься як Україні, так і Росії.
У документі згадується угода між США та Україною про постачання корисних копалин, переговори щодо якої мають закінчитися до суботи.
Напередодні Трамп обіцяв, що до кінця цього тижня, максимум до кінця місяця, може бути підписано мирну угоду. І тон американців був загалом оптимістичний. Однак учора ввечері Рубіо та Віткофф раптово заявили, що не поїдуть до Лондона. Причин вони не пояснили (у Держдепі послалися на "зайнятість" держсекретаря). Але американські ЗМІ масово написали, що Рубіо відмовився від поїздки відразу після коментарів Зеленського ввечері вівторка.
Зеленський заявив, що Україна не визнає анексії Криму, претендує на прямий контроль Запорізької АЕС (тобто проти її передачі американцям), не згортатиме рух до НАТО і взагалі - планує обговорювати в Лондоні лише питання припинення вогню. І тільки якщо вдасться досягти перемир'я – всі інші питання.
По суті, це була повна відмова щодо більшості пунктів плану Трампа. І загалом відмова обговорювати сам цей план. Тому представники США відмовилися їхати на зустріч, як це трактують практично усі західні медіа.
При цьому деякі з них пишуть, що така відмова є консолідованою позицією України та країн Європи, які також не хочуть ставити підпис під документом, де американцями визнається анексія Криму і знімаються санкції з РФ.
Західні ЗМІ пишуть про негативну реакцію Києва на план Трампа.
"Цей план був би гіркою пігулкою для України, оскільки вона втратить територію, не отримавши будь-якої чіткої гарантії безпеки США. Чиновники в Києві розповіли, що вони скептично ставляться до прогресу у укладанні мирної угоди", - пише The Telegraph.
Джерело, близьке до українського уряду, сказало виданню Axios, що Київ вважає мирну пропозицію Трампа вкрай орієнтованою на користь Росії: "У пропозиції дуже чітко йдеться про те, які відчутні вигоди отримує Росія, але лише невиразно і в цілому йдеться про те, що отримає Україна".
Чому Київ так негативно відреагував на план Трампу? І які будуть наслідки?
З одного боку, цей план, судячи з його версій, викладених у ЗМІ, жодних дій від України (крім згоди на припинення вогню, яке Київ уже дав) і не вимагав.
Російський статус Криму мали, судячи з усього, визнати лише американці. Так само як і лише США знімали санкції з РФ. Українській владі це могло, звичайно, не подобатися, але це були б, у будь-якому разі, не їх рішення, на які вони ніяк не могли вплинути. Те саме стосується і блокування вступу до НАТО – якщо США проти членства України в Альянсі, то Київ нічого з цим зробити не може. Тільки взяти до уваги позицію Вашингтона.
З іншого боку, всі ці моменти мали б стратегічні наслідки.
Визнання американцями російського статусу Криму відкрило б шлях до визнання анексії півострова та інших країн. Також де-факто (а згодом, можливо, і де-юре) було б на міжнародному рівні легалізовано та інші територіальні захоплення РФ в Україні.
А зняття всіх американських санкцій, запроваджених із 2014 року, фактично повертало б повноправну участь Росії у світових економічних відносинах. І була б лише справа часу, коли при черговому голосуванні частина країн ЄС заблокували б продовження європейських санкцій проти РФ.
Щоправда, Росія не реалізувала б у такій ситуації свої максималістські цілі (контроль над усією територією чотирьох областей, наприклад). Однак, за нинішнього співвідношення сил на фронті вони й так були б недосяжні без надзусиль і величезних жертв російського суспільства, держави та економіки (мобілізація мільйонів людей, повний переведення промисловості на військові рейки, різке затягування поясів населенню). При тому, що з російською економікою та бюджетом за нинішніх цін на нафту і без того все дуже непросто.
Що б отримала за це Україна? Збереження суверенітету над рештою території. І хоч США і відмовилися давати гарантії безпеки і Україні, і потенційним європейським миротворцям (без чого їхнє введення в Україну малореальне), ніхто не накладатиме обмеження на чисельність та озброєння ЗСУ, які й залишаться головною гарантією безпеки України, мінімізуючи ймовірність нової війни.
Тобто пропонована американцями угода хоч і дає великі переваги Росії, проте й для України зовсім не виглядає капітуляцією.
Однак, як ми вже писали, українська влада спочатку взагалі була проти завершення війни по лінії фронту (за офіційною версією вони вважали, що час у війні працює на Україну, за неофіційною – хочуть і надалі освоювати величезні бюджети та жорстко контролювати всі процеси в країні, спираючись на режим воєнного стану).
Саме відмова Зеленського завершувати війну по лінії фронту і стала головною причиною скандалу під час зустрічі з Трампом в Овальному кабінеті. Після чого американці припинили всю військову допомогу Україні, що стало для Києва шоком.
Зеленський був змушений написати Трампу покаяний лист, погодитися на припинення вогню і далі відкрито свою незгоду з планами Трампа не висловлювати і йти в напрямку перемир'я, розуміючи, що будь-яке відхилення від цього шляху означає припинення американської допомоги, а, можливо, і жорсткіші заходи у вигляді санкцій.
Тим більше, що Вашингтон минулого тижня вже дав зрозуміти, що може повністю вийти з українських справ, якщо найближчим часом щодо припинення вогню домовитися не вдасться. Що було сприйнято більшістю спостерігачів як загроза насамперед Києву залишити його без підтримки у разі відмови від пропозицій Вашингтона, озвучених у Парижі.
Проте, в українській владі була і є течія, яка вважає, що Україна може вести війну і без американської допомоги, спираючись лише на Європу.
Ця течія також підбадьорюється і низкою європейських країн і загалом противниками Трампа на Заході, які не хочуть, щоб він мав успіх у справі завершення війни в Україні і записав це своєю головною перемогою у перші 100 днів президентства.
І неприємні для Києва моменти, що містяться в плані Трампа, вони зараз використовують, щоб переконати Зеленського відкинути пропозиції Вашингтона і продовжити війну. Власне, останні статті у західних ЗМІ, у яких план Трампа малюється як чи не "капітуляція" України – частина цієї кампанії.
Щоправда, є величезні сумніви в тому, що Європа зможе замінити американську підтримку і взагалі надати серйозну допомогу (у чому самі європейці, до речі, відверто зізнаються). І, зважаючи на все, у Зеленського ці сумніви також донедавна були. Тому він і змушений був погоджуватися з Трампом з перемир'я та інших питань.
Однак, останні заяви Зеленського показують, що він на межі того, щоб піти у відмову та відхилити умови мирної угоди Трампа. І багато спостерігачів вважають, що Київ уже пішов цим шляхом, вказуючи на фактичний провал переговорів у Лондоні.
Але якщо так, то діалог щодо припинення вогню в Україні може бути взагалі перерваний – і війна продовжиться, але вже без підтримки американцями Києва. Це може погіршити переговорні позиції України, а отже, подальші умови завершення війни можуть виявитися набагато болючішими, ніж нинішні.
При тому, що якщо зрив станеться через відмову української влади підтримати план Трампа (а так це і виглядає на даний момент), то є ймовірність, що Вашингтон продовжить відновлювати відносини з Москвою вже не звертаючи уваги на війну в Україні. Включно, наприклад, зняття санкцій або навіть визнання Криму російським.
Про те, які перспективи чекають на Україну, якщо Зеленський відкине пропозиції Вашингтона, вже розповів Рубіо. Він заявив, що Київ у такому разі отримає від Росії жорсткіші умови світу, ніж були б за планом Трампа. "Якщо переговори під керівництвом США зазнають невдачі, Україна може опинитися в незручному становищі в майбутньому та отримати від Росії жорсткіші умови миру", - сказав держсекретар.
Про таку ж проблему говорять і українські експерти.
Як пише політолог Анатолій Октисюк, перед Зеленським є два варіанти дій:
1. Прийняти несправедливі та принизливі умови миру, але зберегти життя українських громадян та суверенітет держави. Взяти перерву на відновлення, модернізувати країну, провести вибори, закінчити реформи та вступити до ЄС.
2. Продовжити війну з Росією на виснаження за європейські гроші, але без США. При цьому Дональд Трамп займатиметься шкідництвом та саботажем проти нас. В результаті доведеться втратити ще більше чоловіків, інфраструктури та території. А через півроку, рік чи два роки бойових дій – отримати ще більш принизливі та невигідні умови світу”.
Про це заявив і Арестович.
Він вважає, що Україні потрібно погоджуватись на втрату територій по лінії фронту.
"Чому ми повинні віддавати чотири області? З однієї простої причини: тому що через півроку чи рік ви віддаватимете шість. Не вистачить розуму - віддаватимете вісім", - заявив Арестович.
Тому поки що однозначно стверджувати, що Зеленський відкинув пропозиції Трампа все ж таки не варто. Інша справа, що він спробує зараз все ж таки домогтися хоч якихось поступок від Трампа або спробувати зіграти на зміцнення свого іміджу "захисника національних інтересів" усередині України, проте відмова від умов Трампа може поставити його в ще гіршу ситуацію, ніж зараз. І який вибір він зробить досі незрозуміло.
Про те, що розвиток сюжету з переговорами ще не закінчено, говорить і те, що представник Трампа Уіткофф не скасовував своїх планів відправитися цього тижня до Москви.
При цьому сам Трамп жорстко розкритикував Зеленського після провалу переговорів у Лондоні.
Він підтвердив, що США не закликали Україну визнавати Крим російським. І дав зрозуміти, що перешкодою для завершення війни зараз є "людина без карт для гри" (тобто Зеленська).
"Президент України Володимир Зеленський вихваляється на першій шпальті The Wall Street Journal, що "Україна юридично не визнає окупацію Криму. Тут нема про що говорити". Ця заява дуже шкідлива для мирних переговорів з Росією, оскільки Крим був втрачений багато років тому під егідою президента Барака Хусейна Обами, і навіть не є предметом обговорення. Ніхто не просить Зеленського визнати Крим російською територією, але якщо він хоче Крим, то коли вони не боролися за нього одинадцять років тому? Протягом багатьох років до "передачі Обами" знаходилися великі бази російських підводних човнів. Саме підбурювальні заяви, подібні до заяв Зеленського, так ускладнюють врегулювання цієї війни. хочу рятувати в середньому п'ять тисяч російських та українських солдатів на тиждень, які гинуть без жодної причини. Ми дуже близькі до угоди, але людина, у якої немає карт для гри, повинна, нарешті, ЗРОБИТИ ЦЕ. Я з нетерпінням чекаю можливості допомогти Україні та Росії вибратися з цієї повної та тотальної плутанини, яка ніколи б не почалася, якби я був президентом!” – написав Трамп у своїй соцмережі.
Яка позиція у Путіна?
Якщо припустити, що Зеленський прийме план Трампа, то якою є реакція на цей план Путіна?
Він містить низку моментів, за якими у Москви можуть виникнути питання. Це і повернення України до частини території Харківської області, і розміщення європейських миротворців та американський контроль над Запорізькою АЕС (яку зараз, де факто, контролюють росіяни). Втім, що стосується першого пункту, то плацдарм РФ у районі Вовчанська та Липцев дуже невеликий. Європейські миротворці без гарантій США, найімовірніше, і самі в Україну не підуть. А щодо Запорізької АЕС росіяни якось із американцями можуть домовитися про спільну експлуатацію, щоб через ці домовленості легалізувати на міжнародному рівні (на рівні МАГАТЕ) свій контроль над станцією.
Також залишається проблема з тим, що невеликі плацдарми у ЗСУ зберігаються досі у Курській та Білгородській областях. Але вони й так уже сильно зменшилися у розмірах і повне витіснення звідти українських військ – справа найближчого часу (крім того, їх можна обміняти на плацдарм під Вовченям).
Головне та фундаментальне питання – чи погодиться Путін на завершення війни по лінії фронту. При тому, що раніше він вимагав передачі всієї території чотирьох українських областей, про анексію яких оголосила Росія?
Вчора газета The Financial Times із посиланням на джерела написала, що так. Погодиться.
За даними видання, 11 квітня Володимир Путін під час зустрічі зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа Стівом Уіткоффом заявив йому, що згоден заморозити бойові дії на нинішній лінії фронту.
За словами трьох співрозмовників видання, Путін заявив, що Москва готова відмовитися від своїх претензій на всі території чотирьох українських регіонів, про анексію яких раніше оголосив Кремль, і залишити за собою ті території, які Росія вже зараз контролює. Тобто зупинити війну лінією фронту.
Натомість Путін хотів би, щоб США визнали Крим російським та заблокували вступ України до НАТО.
Як ми вже писали вище, обидві ці умови, за даними ЗМІ, Вашингтон готовий виконати.
За даними FT, Трамп хоче досягти угоди між РФ та Україною вже до 30 квітня, щоб він міг заявити, що виконав свою миротворчу місію за перші 100 днів свого президентства.
РФ може припинити бойові дії, коли повністю витіснить українські війська з Курської області.
Втім, поки що немає офіційних підтверджень того, що Путін справді погодився на завершенні війни по лінії фронту. Пєсков, коментуючи публікацію FT, заявив, що з'являється багато фейків і порадив "слухати тільки першоджерела". "Першоджерело", тобто Путін, поки своєї згоди припинити вогонь по лінії фронту не підтверджував.
Однак, якщо він справді на це згоден, то завершення війни в Україні найближчим часом вже не виглядає зовсім фантастичним. За умови природно, що на мирний план Трампа погодиться Зеленський.
Ситуація на фронті
Армія РФ просунулася на північ від Константинополя на Курахівському напрямку, а також біля траси на південь від Торецька. Про це повідомляє військовий паблік Deep State.
При цьому армія РФ може розпочати наступ у Херсонській області, а також активізуватись у Запорізькій, заявив представник Сил оборони Півдня Владислав Волошин.
"Фіксується збільшення числа штурмових груп і на Наддніпрянському напрямку в районі н.п. Олешки. Тому ми не виключаємо активізацію штурмових дій безпосередньо у Запорізькій області, а також зростання активності ворога на Херсонському напрямку", - заявив Волошин.
Щодо Запорізької області, за словами Волошина, армія РФ за час великоднього перемир'я перекинула туди додаткові сили та продовжує штурми на гуляйпільському, новопавлівському та горіхівському напрямках.
До обстрілу. Сьогодні вночі "Шахеди" знову завдали масованих ударів по Одесі та Харкову. Також постраждала Полтава. І, судячи зі статистики Повітряних сил, досить велика частка ударних дронів попадала в ціль.
За офіційними даними Повітряних сил, за ніч було збито 60 БПЛА, але 20 досягла мети (ще 47 дронів-імітаторів було локаційно втрачено).
Експерти припускають, що Росія могла встановити на "Шахеди" нові системи управління та розвідки. Як пише спеціаліст зі зв'язку Сергій Бескрестнов (Флеш), мова може йти про те, що "Шахедами" керують в онлайн-режимі, як FPV-дронами.
За його словами, це є цілком реальним, оскільки від Криму, де стартують безпілотники, до Одеси близько 80 кілометрів. При цьому він зазначив, що до дослідження таких "Шахедів" стверджувати це, напевно, неможливо.
Раніше експерти писали, що РФ почала використовувати нову тактику атак, коли велика група "шахедів" збираються на великій висоті у велику групу біля конкретного міста, а потім масовано його атакує. І українські системи ППО не встигають їх усіх збити.
Вранці FPV-дрон ударив автобусом з робітниками в Марганці, загинули дев'ятеро людей.
Українські ж дрони завдали сьогодні удару по Єлабузі (Татарстан), де розміщено низку військових виробництв. Зокрема – виробництво БПЛА. Про збитки інформації немає. У мережі з'являлися відео із збитими на підльоті дронами.