Аналізуємо підсумки 1052 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни захопили минулої доби п'ять сіл, повідомляє український військовий паблік Deep State.
А саме - Петропавлівку під Курахове, Воздвиженку на схід від Мирнограда, Солоне на південь від Покровська, Новоіванівку, Леонідове та Олександрію в Курській області (останні три були фактично втрачені вже й за попередніми картами паблика, але ситуація потребувала уточнення, заявляли в DS).
Також росіяни просунулися на північ від Куп'янська на правому березі річки Оскол - у Дворічній та у Західного (про ситуацію на цьому плацдармі РФ ми писали тут). Під Кураховим захоплено Ясеново - село на північ від стратегічно важливої Андріївки на захід від Курахового.
На двох ділянках фронту зупинимося докладніше.
По-перше, на Курському напрямку. За даними карти DeepState, з моменту оголошення 5 січня російськими пабликами та представниками української влади настання ЗСУ в Курській області Україна не тільки не придбала нові території, а й втратила майже 60 квадратних кілометрів Курського плацдарму.
Минулої неділі Україна контролювала 482 квадратні кілометри російського регіону. На сьогоднішній ранок – вже 424 кв км. Зокрема, за даними DeepState, росіяни взяли Новоіванівку, Леонідове, Олександрію та Кругленьке.
Про наступальні дії ЗСУ в Курській області вже кілька днів нічого не чути (з неділі йшли атаки української армії на село Бердін, які, як заявляють росіяни, всі були відбиті, карта DeepState також не показує збільшення зони контролю ЗСУ).
Щоправда, низка російських пабліків, як і раніше, вважають, що українська армія ще готує наступ на іншому напрямку, підтягуючи резерви до Сумської та Курської області.
Але поки що на даний момент ситуація така, що активні наступальні дії в Курській області веде російська армія.
Основних напрямів удару два.
По-перше, зустрічний наступ у напрямку Малої Локні (із заходу) та Російського Порічного/Черкаського Порічного (зі Сходу) з метою зрізати північний виступ плацдарму ЗСУ. Там же, на цьому виступі, точаться бої за село Погрібки.
По-друге, просування з південного сходу до Суджі (найбільшого з контрольованих ЗСУ населених пунктів у Курській області). Тут бої точаться зараз за Махнівку.
Друга ділянка – у Харківській області. РФ створила плацдарм на правому березі Оскола у Дворічній і "постійно перекидає туди піхоту, насичуючи місцевість своїми силами для закріплення та розвитку свого успіху", повідомляє Deep State.
"На жаль, наявних ресурсів не вистачає, щоб не давати ворогові просочуватися в населений пункт, а тим більше витіснити їх з плацдарму, що утворився. Одночасно заважає цьому і хаотична обстановка з відсутністю нормального організаційного процесу, щоб врегулювати ситуацію, що склалася... і краще вона не стає", - пише паблік.
"У кількох районах Дворічної, де утворилася сіра зона, є практичне просування ворога з подальшим його знищенням. Але він постійно намагається там закріплюватися, і це відбувається не перестаючи. Поряд із цим ворог чинить тиск на Західне з метою його заняття", – також йдеться. у повідомленні.
До обстрілу. Сьогодні в Донецьку вранці був приліт центром міста, удар прийшовся по будівлі супермаркету на Шахтарській площі. Постраждали будинки та автомобілі, що стоять поруч.
Українські ЗМІ з посиланням на джерела в СБУ заявляють, що у Ростовській області цієї ночі було вражено склад зберігання боєприпасів та дронів-розвідників біля села Чалтир. За їхніми даними, удару завдавали не тільки дрони, а й ракета "Нептун".
Нагадаємо, російські паблики писали, що пожежа була на підприємстві-виробнику підлогових покриттів у селі Крим, що поряд із Чалтирем.
Україну вночі атакували "Шахеди" Постраждала багатоповерхівка у Києві. Також була пожежа на підстанції, а Троєщина у Києві залишилася без світла. Але чи це пов'язано з безпілотниками, офіційно не повідомлялося.
Трамп, Європа та війна
Трамп учора заявив, що готується зустріч між ним та Путіним, повідомляє Reuters.
"Він хоче зустрітися, і ми це організуємо", - сказав Трамп у своєму перед зустріччю з губернаторами - республіканцями у своїй резиденції Мар-а-Лаго. "Президент Путін хоче зустрітися. Він сказав це навіть публічно, і ми повинні покінчити з цією війною. Це кривавий безлад", - додав Трамп.
Строків такої зустрічі він не назвав.
Раніше Зеленський виступив проти переговорів з Путіним до окремої зустрічі Зеленського та Трампа, на якій вони б домовилися про спільну позицію та головне - гарантії безпеки для України.
Нагадаємо, що у Трампа поки що жодних гарантій Україні не обіцяли. А проти однієї з них – ухвалення України до НАТО – обраний президент США прямо виступив днями. Він сказав, що "може зрозуміти" стурбованість Путіна наближенням Альянсу до російських кордонів.
Тобто з табору Трампа лунають недвозначні сигнали, що зустріч із Путіним пройде у обраного президента США без попередніх умов (зокрема з боку України).
У Путіна також заявили про готовність до переговорів із Трампом без попередніх умов. "Жодних умов для цього не потрібно, тільки взаємне бажання, політична воля і готовність вести діалог. Ми бачимо, що Трамп також декларує свою готовність вирішувати проблеми через діалог. Ми вітаємо це", — заявив спікер Кремля Пєсков.
За його словами, поки "конкретики" немає, Кремль очікує на "якісь рухи" після інавгурації нового президента США.
Але очевидно, що і Трамп, і Путін мають готовність до такої зустрічі та очікування, що за її підсумками вдасться вийти на якесь взаєморозуміння.
Маск, наприклад, сподівається, що Трамп "дуже швидко" вирішить конфлікт в Україні. Про це він заявив на стримі із головою партії "Альтернатива для Німеччини" Алісою Вайдель.
Він заявив, що Україна набагато менша за Росію і "не може собі дозволити" цієї війни. "Багато людей померло", - додав він. Відповідаючи на запитання глави "АдГ", якими засобами можна закінчити війну в Україні, Маск заявив, що це "до президента Трампа". Але, з погляду самого Маска, закінчити війну можливо, після чого "світ чекає на прекрасне майбутнє".
Судячи з того, що Україна не виявляє бажання вести переговори і закінчувати війну, досить великі надії у Трампа можуть покладати на домовленості з РФ. Яка дає зрозуміти, що готова до розмови.
Цей момент непокоїть тих європейських лідерів, які не налаштовані на компроміси із РФ.
Україна була центральною темою на зустрічі Макрона та Стармера, повідомляє Єлисейський палац. Лідери Франції та Британії обговорювали продовження постачання зброї та фінансової допомоги після 2025 року, надання гарантій безпеки.
"Два лідери підтвердили свою готовність тісно координувати свої дії для підтримки України стільки, скільки необхідно. Вони наголосили на важливості продовження надання обладнання, необхідного для захисту української території, та забезпечення сталої фінансової підтримки України після 2025 року. Зрештою, вони наполягали на важливості надання гарантій безпеки Україні, щоб вона була захищена у майбутнє проти нових атак", - йдеться у повідомленні.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що якщо США не захочуть допомагати Україні, Євросоюз готовий взяти на себе ініціативу щодо її підтримки. За її словами, "не слід спекулювати щодо майбутньої підтримки США", адже "не на користь Америки, щоб Росія була найсильнішою у світі".
Проте Єврокомісія побоюється скасування Трампом санкцій проти РФ одразу після інавгурації, пише Financial Times з посиланням на джерела. Чиновники ЄС сподіваються, що Трамп збереже їх, щоб використовувати як важіль на переговорах. Також вони готуються до можливого скорочення американської допомоги Україні.
"Зараз європейці поспіхом перечитують усі укази Байдена, щоб зрозуміти, яку шкоду може завдати Трамп, якщо вирішить скасувати всі їх не дивлячись, просто тому, що їх видавав Байден", - пише видання.
Щоправда, Байден вже заявив, що Трамп не зможе зняти санкції з РФ сам. Для цього йому потрібно буде схвалити Конгрес, заявили в Білому домі. Крім того, США сьогодні запровадили масштабні санкції проти російської нафтогазової галузі. Під них потрапили найбільші російські нафтові, газовидобувні, бурові та страхові компанії, а також їхнє керівництво.
І все ж таки в Європі панує невизначеність щодо дій Трампа по Україні. І, ймовірно, там розраховують, що американський істеблішмент зможе вплинути на президента США і повернути його в русло колишньої політики щодо України (детальніше про такий сценарій ми писали тут ).
Херсонський "Дюнкерк" та стратегія США щодо РФ
Західна стратегія щодо України має суттєві обмеження - і за Трампа вони навряд чи будуть скасовані. Такий висновок можна зробити з книги "Війна" американського журналіста Боба Вудворда
Одним із найуживаніших її уривків є розповідь про те, що в Білому домі високо оцінювали ймовірність застосування Росією ядерної зброї восени 2022 року.
Проте, як правило, у цитатах, що приводяться в ЗМІ, дуже скупо згадується, що саме, на думку Вашингтона, могло стати безпосереднім приводом для удару "ядеркою". Хоча у книзі це описується досить докладно.
За даними Вудворда, восени 2022 року розвідка донесла Білому дому, що у разі загрози розгрому російських військ на правобережжі Херсонської області Путін може застосувати тактичну ядерну зброю.
Нагадаємо перебіг подій. Наприкінці серпня 2022 року українська армія розпочала наступ у Херсонській області. Однак зіткнулася з сильним опором росіян, які зібрали для оборони на правобережжі великі сили, включаючи найбоєздатніші підрозділи повітряно-десантних військ. Просування ВСУ було повільним (за винятком прориву на півночі Херсонської області на початку жовтня), однак і в армії РФ наростали проблеми через те, що українські війська тримали під своїм вогневим контролем переправи через Дніпро, що ускладнювало постачання російського угруповання.
Тому приблизно в середині жовтня командування ЗС РФ та Кремль ухвалили рішення вивести війська з правого берега Дніпра та зайняти оборону на лівому березі, щоб зберегти свої найкращі частини для подальших бойових дій.
Однак цей план був пов'язаний з великим ризиком, оскільки російська армія мала перейти на лівий берег по переправах, які прострілювалися українською армією. Причому при відступі росіян ЗСУ, природно, йшли б за ними слідом, завдаючи ударів. І за підсумком переправа могла б перетворитися на катастрофу для росіян, які втратили б велику кількість людей і техніки.
Проте на превеликий подив цього не сталося - росіяни відносно спокійно і організовано змогли піти в листопаді на лівий берег.
Правда, потім були численні повідомлення про те, що по переправах завдавалися масовані удари, і про те, що тисячі російських військових залишилися "забутими" на правому березі. Але за підсумками це все виявилося фейком.
Десятки тисяч російських солдатів пішли в повному складі з переправ, і по них не завдавали ударів. Що підтверджується як російськими учасниками подій, так і деякими українськими джерелами, а також відсутністю фото- та відеопідтвердження розгромлених у ті дні ударами ЗСУ переправ із підбитою технікою.
Не робилися й спроби українських військ організувати атаки зі спробою відрізати від Дніпра російські війська, що відступають, або наступати їм "на п'яти", не даючи провести організовану евакуацію на лівий берег.
І з книги Вудворда можна припустити, чому росіянам дали піти.
"Путін розмістив у Херсоні близько 30 000 військовослужбовців. За оцінками розвідувальних служб, якби російські війська були оточені українськими військами, ймовірність того, що Путін віддасть наказ про застосування тактичної ядерної зброї, щоб уникнути таких катастрофічних втрат на полі бою", становила 50 відсотків., - пише Вудворд.
Про можливість завдання ядерного удару говорили як джерела американської розвідки серед росіян, так і дані, що Путін "послабив оперативний контроль, щоб було простіше віддати наказ про застосування тактичної ядерної зброї".
Після цього Байден, за інформацією Вудворда, наказав на всіх рівнях зв'язуватися з Росією та зробити все, щоб не допустити ядерного сценарію. Далі відбулася розмова між главами генштабів США та РФ Міллі та Герасимовим. Герасимов заявив, що ЯО може бути застосоване у разі катастрофічних втрат російських військ (що підходило під проблеми, що назрівають у Херсоні). На що Міллі запевнив, що такої поразки Росія не матиме.
"Я не думаю, що ви зазнаєте катастрофічних втрат, наприклад, втратите всю свою армію", - сказав тоді американський воєначальник.
Невдовзі після цього росіяни змогли організовано залишити Херсон та переправити техніку та особовий склад на лівий берег.
"Вирішальним фактором, який утримав Путіна від застосування ядерної зброї, стало те, що не сталося катастрофічного розриву російських сил. Україна рухалася повільно, поступово, і російські війська благополучно відійшли через Дніпро та з Херсона. Тільки після цього розвідувальна спільнота США переглянула свою оцінку ядерної загрози. ", - пише Вудворд.
У книзі ці явища – гарантії від Міллі, що розгрому сил РФ не буде, і відносно безболісний вихід росіян із Херсона на лівий берег – не пов'язуються.
Але, виходячи з розповіді Вудворда, можна зробити припущення, що американці, побоюючись застосування ядерної зброї з боку Путіна, вплинули на українське військово-політичне керівництво, щоб ЗСУ дали росіянам можливість спокійно піти з Херсона.
Ця гіпотеза також перегукується з інформацією річної давності від журналіста Wall Street Journal, згідно з якою Залужний пропонував восени 2022 року наступати не в Харківській та Херсонській області, а в Запорізькій у напрямку Криму. Що могло стати катастрофою для російської армії, яка тоді не мала достатньої чисельності (мобілізація ще не проводилася), ні надійних укріплень на Південному фронті. І хід війни став би кардинально іншим – Україна отримала б шанс швидкого прориву на Крим та сухопутної блокади півострова, що знаменувало б стратегічну перемогу ЗСУ. Однак за даними журналіста Wall Street Journal, цю ідею зарубали американці.
За однією із версій – побоюючись застосування Росією ядерної зброї.
Обидві події осені 2022 року – відсутність удару на Південному фронті та виведення без великих втрат військ РФ з правого берега Дніпра – відіграли дуже велику роль для подальшого ходу війни. Росіяни змогли зберегти свої найбоєздатніші частини та отримати час для створення системи укріплень на найбільш потенційно небезпечній для себе ділянці – у Запорізькій області. Також за цей час РФ завершила мобілізацію, відправивши на фронт сотні тисяч нових солдатів і почала перезапуск військової промисловості. Все це визначило 2023 року невдачу українського наступу і повернуло Москві ініціативу на фронті, яку РФ утримує і зараз, нарощуючи наступальні дії.
По суті, те, що росіяни змогли переправити свої війська без великих втрат на лівий берег Дніпра, стало для армії РФ аналогом "Дюнкерка" - коли 1940 року британська армія евакуювалася з Франції, уникнувши розгрому німцями та полону. Що, за оцінкою військових істориків, відіграло велику роль у здатності Британії й надалі протистояти Німеччині після розгрому Франції.
Щодо нинішньої війни, то якщо припущення про вплив загрози застосування Росією ядерної зброї на рішення США та українського керівництва є вірними, це означає, що російський арсенал ЯО навіть без його використання на полі бою є фактором, за допомогою якого Москва керує ходом бойових. дій на свою користь. Принаймні так було за Байдена. І не факт, що зміниться при Трампі, який постійно говорить про прагнення запобігти третій світовій. Небажання підводити справу до ядерного конфлікту залишається однією з основ стратегії Вашингтона щодо війни в Україні.
