Бюджетні перегони в Україні виходять на фінішну пряму.
У четвер, 19 жовтня, парламент прийняв у першому читанні проект головного кошторису країни на наступний рік. Зрозуміло, що це ще не підсумкова версія бюджету – її Рада має ухвалити до 20 листопада. І, як показує практика минулих років, між першим і другим читанням у бюджеті якраз і з'являється все найцікавіше, включаючи різноманітні лобістські правки.
Проте, загальне уявлення про те, як країна житиме наступного року, затверджений сьогодні проект все ж таки дає.
Це вже фактично третій бюджет воєнного часу (на 2022 рік він ухвалювався як "мирний", але потім у документ багато разів вносилися поправки під вимоги воєнного часу).
І, як каже народний депутат та член профільного бюджетного комітету Ради Роман Каплетов, "мабуть, найскладніший за останні роки".
Як і минулого року, більше половини видаткової частини бюджету і вся його доходна частина (близько 1,7 трлн) піде на війну. Але, на відміну від минулого року, наразі ця сума зі старту викликала жорстку критику.
Як розповів Роман Каптелов, Міноборони оцінило потреби у 7 трлн гривень, тобто більш ніж вчетверо більше за те, що закладено до бюджету.
"Росія який бюджет на війну виділила? 112 млрд доларів. А Україна - трохи більше 40 млрд. Виникають питання щодо адекватності цієї цифри", - додав керівник Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.
Тому не виключено, що витрати на оборонку до другого читання збільшать, і під це вже шукають джерела, хоча насправді їх не так багато.
Жити, навчатися та лікуватись українці, як і цього року, будуть на "дефіцит" - це близько 1,6 трлн гривень, які в проекті записані як позикові кошти та допомога міжнародних партнерів.
Але проблема в тому, що, як нещодавно визнав міністр фінансів Сергій Марченко, отримувати зовнішнє фінансування Україні стає все складніше.
"Немає гарантій, що ці кошти надходитимуть постійно і ритмічно, і можна буде фінансувати соціалку без перебоїв. Інших грошей, крім зовнішньої допомоги, для цього немає. Тому доведеться хіба що включити друкарський верстат, провокуючи розкручування інфляції та знецінення гривні", - каже Пензин.
А Роман Каптелов не виключив, що протягом року "будуть секвестри" і ті статті, на які не виявиться грошей, просто поріжуть. "Можуть бути непопулярні рішення, зокрема, щодо фінансування освіти", - каже Каптелов.
Розбиралися, що прописано у проекті бюджету -2024.
Величезний дефіцит, зростання мінімалки та "порожні" статті
Роботу над проектом бюджету наступного року Кабмін розпочав ще у серпні, а на початок вересня з'явилися перші цифри головного кошторису країни. І вони практично не змінилися за підсумками першого читання, хоча депутати подали понад 1600 поправок на загальну суму близько 12,5 трлн. гривень.
Отже, основні бюджетні показники такі:
• ВВП – 7824,8 млрд гривень (плюс 5% до показників 2023 року)
• Доходи – 1,7 трлн гривень
• Витрати – 3,3 трлн гривень
• Граничний обсяг дефіциту – 1,6 трлн гривень (тобто майже 50% бюджету)
• Інфляція – 10,8%
• Середня зарплата – 21 852 гривні
• Курс долара – 41,4 гривень
• Мінімальна зарплата з 1 січня 2024 року має зрости на 400 гривень - з нинішніх 6700 до 7100 гривень. З 1 липня буде ще один етап підвищення – до 8 тисяч гривень. Це кардинально відрізняє бюджет-2024 від нинішнього, адже 2023 року мінімалку не змінювали.
• Зростання мінімалки потягне за собою збільшення базового посадового окладу по Єдиній тарифній сітці: з 1 січня до 3195 гривень, з 1 липня - до 3600 гривень. Це означає, що підуть у зростання зарплати бюджетників.
• Прожитковий мінімум для працездатних громадян – 2920 гривень.
•. Прожитковий мінімум для непрацездатних громадян (це ж і мінімальна пенсія) – 2361 гривень (зараз – 2093).
Але, як йдеться у висновках профільного бюджетного комітету, частина цих показників - "прогнозні", і їхнє досягнення може опинитися під питанням через "значний рівень невизначеності та швидку зміну поточних макроекономічних умов"
У комітеті посилаються на звіт Рахункової палати, в якому заявляється: є ризики невиконання планів, зокрема щодо зростання експорту товарів та послуг (а на Кабмін за цим показником очікує плюс 7,5%). Що, в свою чергу, вплине на обсяги припливу валюти в країну і курс гривні.
Також є багато "порожніх", тобто не підкріплених реальними доходами видаткових статей. Йдеться, зокрема, про програму закупівлі сканів для митниці тощо. 100 млрд гривень під ці програми поки що "зависли" — їх мав забезпечити перерозподіл частини ПДФО від місцевих бюджетів до центрального. Нагадаємо: до центрального бюджету наступного року хочуть забрати повністю всі податки з доходів військових та поліцейських, які зараз ідуть до місцевих бюджетів за місцем прописки силовиків. І багато в чому саме ці надходження забезпечили профіцит у бюджетах багатьох міст, що, у свою чергу, дозволило їм "жити не по коштах" - закуповувати барабани для бомбосховищ, дорогі овочерізки, закочувати мільярди у будівництво стадіонів тощо.
Але щоб запустити великий перерозподіл ПДФО, потрібно ухвалити відповідний закон, який Рада днями провалила. Повторне голосування має пройти через тиждень, але поки що ситуація така, що статті під 100 млрд є, а грошей під них - немає. І цією лінією вже намітився жорсткий конфлікт між центральною та місцевою владою. Останні незадоволені безпрецедентним вилученням грошей і прогнозують "важку зиму".
Тобто загалом бюджет -2024 вельми "приблизний". Багато залежатиме від реальної ситуації на фронті, подальшого впливу війни на економіку та зовнішнього фінансування.
Роман Каптелов не виключає, що вже після ухвалення бюджету протягом наступного року буде "багато секвестрів", і, залежно від реального стану речей і наявності грошей, можуть "різати видаткові статті". Проте, вже на момент презентації у Раді у проекті бюджету випливло чимало скандальних моментів. Наприклад, виділення у розпал війни понад півмільярда на Музей голодомору, понад 400 млн на серіали тощо.
Замість серіалів – протези
Одразу після презентації проекту в Раді, його буквально засипали правками. Усього їх надійшло понад 1600 за загальну суму 12,5 трлн гривень. "Подали поправок ще на кілька бюджетів, багато депутатів уже включаються до передвиборчого процесу, тому багато популізму", - говорить Каптелов.
Він також додав, що більшість поправок не ухвалили, але близько 100 врахували - повністю або частково. "Тепер Кабмін має вивчити можливість фінансування останніх, а також збалансувати загальні показники", – пояснив Роман Каптелов.
Прийняли, зокрема, такі зміни:
- Зрізали скандальне фінансування серіалів та Музею голодомору. З перших зняли 445 млн. гривень, з другого - 574 млн. Ці кошти перенаправлять на протезування військових.
- Рада рекомендувала Кабміну збільшити доходну частину бюджету на 9,9 млрд після ухвалення законопроекту №6556-д про збільшення оподаткування банків (нещодавно його проголосували в перському читанні, він передбачає збільшення податку на прибуток з 18% до 36%)
- максимальну кількість співробітників Бюро економічної безпеки зменшили з 4000 до 1400
- Виділили понад 400 млн на утилізацію ракетного палива
– "Зайві" 10 млрд гривень Фонду соцстрахування за 2023 рік перерозподілили на програму створення інвестиційних парків. На них претендувало також Мінсоцполітики, яке хотіло спрямувати ці кошти як перший "внесок" із накопичувального пенсійного страхування.
– На 384 млн гривень збільшили освітню субвенцію. Але, як пояснили нам в Асоціації міст України, цього замало, щоб уникнути заборгованостей із зарплат вчителів. Тому до другого читання суму потрібно збільшити ще на 7 млрд. доларів.
Більше податків з людей та бізнесу
Прибуткова частина проекту бюджету-2024 становить 1,75 трлн. гривень, що на 23,3% більше, ніж цього року (1,4 млрд.).
Найбільше збільшення передбачено з податків на доходи фізосіб та військового збору – на 132.7 млрд або 73,6%. Вийти на такі показники планується, зокрема, за рахунок зростання мінімальних та середньої зарплат. Як зазначає голова Інституту професійних кваліфікацій при Конфедерації роботодавців України Родіон Колишко, зростання мінімальної зарплати підштовхне та збільшення реальних зарплат у комерційному секторі щонайменше на 10%. Інша річ, що більшу частину цього надбавки з'їсть інфляція.
Зростання надходжень від ПДВ з вироблених в Україні товарів наступного року прогнозується на рівні 30,8% або плюс 70,1 млрд. На прибуток підприємств - на 56,7% або на 62,8 млрд гривень. але воно, за словами голови концерну "Ярослав" Олександра Барсука, поки що під великим питанням.
З ПДВ на імпорт планується отримати на 15,3% більше, ніж цього року, і цей пункт, за оцінками експертів, цілком здійснимо з огляду на зростання цін на імпортні товари.
З держпідприємств планують вичавити у 2,5 рази більше, ніж цього року – близько 40 млрд гривень. Але незрозуміло, за рахунок чого, адже прибутковість держпідприємств практично не зростає, за винятком хіба що держбанків, із прибутку яких після остаточного ухвалення відповідного законопроекту візьмуть удвічі більше податків.
За полакцизними товарами (паливо, сигарети, алкоголь тощо) планується зростання надходжень на рівні 26,1% або плюс 9,2 млрд. Таке збільшення, за словами Каптелова, має забезпечити повернення довоєнних податків на паливо. Нагадаємо: податки -20% на ПДВ плюс акциз- повернули з 1 липня цього року, тому збільшення надходжень фіксується лише у другому півріччі 2023 року. Цей фактор дасть збільшення надходжень і наступного року.
При цьому є статті, за якими доходи можуть виявитися меншими за прогнозовані.
Зокрема, очікується мінус за рентними платежами на видобуток газу - на 41 млрд. гривень або 55,4% до минулого року, рента на надрокористування по руді - мінус 46,3% або 2,5 млрд. гривень, що пов'язано зі скороченням обсягів видобутку.
Важлива зміна у доходній частині - зарахування до резервного фонду коштів Дорожнього фонду. "Дорожнього фонду як такого більше не буде. Ремонт доріг фінансуватиметься з резервного фонду, і ці витрати будуть вестися акуратніше", - каже Роман Каптелов.
На війну не вистачає грошей, соціалку можуть порізати
Найцікавіше – видаткова частина бюджету, яка становитиме 3,3 трлн гривень.
Більше половини цих коштів – 1,7 млрд – планується пустити на оборонку (це буде 21,6% від ВВП України). "Це фактично вся доходна частина бюджету, яку Україна може витрачати на війну. Але це набагато менше, ніж запросило Міноборони – 7 трлн гривень", – каже Роман Каптклов.
За словами Олега Пенздіна, цих грошей "на війну явно мало", враховуючи, що російський військовий бюджет наступного року становитиме близько 112 млрд доларів (це 6% від ВВП Росії). Тобто в України витрати на війну в абсолютних цифрах будуть меншими, ніж у Росії, втричі. Але у відсотках від ВВП вони будуть вищими у три з половиною рази.
Звісно, порівнювати витрати російського бюджету та українського на оборону не зовсім коректно. Оскільки частину зброї та іншої військової допомоги Україна отримує від західних партнерів безкоштовно (Росія ні від кого нічого безкоштовно не отримує).
Проте грошей не вистачає. Тому мета номер один - максимально збільшити витрати на армію.
Частину коштів на ці цілі планували перерозподілити від ПДФО військових, які хочуть забрати у місцевих бюджетів, проти чого протестувала місцева влада. І цього року спроба не вдалася – парламент за відповідні зміни до бюджету-2023 не проголосував. Чи вдасться спроба щодо бюджету наступного року поки що незрозуміло.
Загалом, за словами Романа Каптелова, знайти нові джерела доходів і за рахунок цього збільшити фінансування з оборонки досить проблематично. Бюджет базується на існуючій податковій базі, і все, що можна – це збільшити надходження за рахунок закручування гайок, тобто збільшення зборів податків за рахунок посилення контролю. І, враховуючи дії податківців, які посилюють перевірки щодо "зарплат у конвертах" та касових апаратів, ставка робитиметься саме на закриття податкових лазівок та максимальне збільшення зборів.
Інші 1600000000000 видаткової частини - це, здебільшого, зовнішні надходження.
За даними профільного комітету Ради, плануються державні запозичення у розмірі близько 2,2 трлн гривень, у тому числі внутрішні - на 421,6 млрд, а зовнішні - більше 1,7 млрд. Це менше, ніж цього року на 10,8 %, але однаково сума величезна.
Як і відсоткові ставки. Які за зовнішніми запозиченнями становитимуть близько 19%, а за зовнішніми – 5:5% річних.
Джерела зовнішніх запозичень такі.
- від США планується отримати понад мільярд гривні або близько 28 млрд доларів
- від ЄС – 372 млрд гривень або 10 млрд доларів. Нещодавно Європарламент проголосував за надання Україні 50 млрд євро. Але, як пояснив Роман Каптелов, з цієї суми в бюджеті -2024 надійдуть лише близько 8 млрд. "У це держбюджет надійде близько 38 млрд, але протягом кількох років. Інші кошти будуть перерозподілені як гранти і на підтримку наших біженців", = Пояснив він.
- МВФ дасть близько 224 млрд. гривень або 6 млрд доларів. Але періодичність траншей залежатиме від виконання Україною умов Фонду, оскільки МВФ перейшов на фінансування "гроші за реформи". Зокрема, як розповів нам Роман Каптелов, порушується питання підвищення комунальних тарифів до "економічно обґрунтованого рівня". Але, швидше за все, ця вимога не буде виконана, – каже Каптелов.
Але, як заявив нещодавно міністр фінансів Сергій Марченко, отримувати зовнішнє фінансування все складніше через, за його словами, "втому" західних партнерів від війни в Україні та "геополітичні зрушення".
"Перекрити ризики його недонадходження за рахунок внутрішніх джерел доходів практично нереально, хіба що ввести податок на повітря. Тому виникають великі ризики - у разі нерівномірного та несвоєчасного надходження коштів може "посипатися" фінансування соціальних статей, які повністю залежать від зовнішнього фінансування, а це охорона здоров'я, зарплати бюджетників, фінансування дефіциту Пенсійного фонду та ін", - зазначає Олег Пензін.
За словами Романа Каптелова, витрати на охорону здоров'я (на них передбачено 3% ВВП або близько 238 млрд гривень, що на 14% більше, ніж цього року – Ред) захищено на 100%, чого не скажеш, наприклад, про освіту. На освіту держава повинна перераховувати субвенції як компенсацію за "відлучення" частини ПДФО. Але, як каже Каптелов, все вирішуватиметься щодо ситуації. "Приміром, у Дніпрі, зараз роблять асфальт по вулиці Урицького, а школа №7, розташована неподалік, не утеплена. Якщо ближче до зими місцева влада попросить грошей на утеплення школи, можуть виникнути питання. І в цілому можуть бути непопулярні рішення щодо зарплат педагогів та школам", - зазначив Каптелов.
Він також додав, що вже після підсумкового ухвалення бюджету, у 2024 році, можуть бути секвестри залежно від реальної наявності коштів. "Не виключено, що фінансування за низкою програм переглядатимуть, залежно від того, будуть під це кошти чи ні", - підсумував Каптелов.
При цьому фінансування зарплат бюджетників збільшується на понад 180 гривень або майже на 22%. Також передбачається реформа держслужби, про яку "Країна" вже писала.
Вона передбачає, зокрема, збільшення зарплати у структурі доходів держслужбовців до 70%, а премії становитимуть не більше ніж 30% (зараз вони можуть становити 300% і більше). Водночас, як зазначається у висновках профільного комітету Ради, Кабміну доручено розглянути можливість скорочення чиновників.
