"Лякаюче послання". Що пише західна преса про візит Сі Цзіньпіна до Москви
У візиті Сі Цзіньпіна до Москви на Заході побачили сигнал про зближення Росії та Китаю.
Москва - перша світова столиця, куди Сі Цзіньпін прилетів одразу після переобрання на найвищу державну посаду КНР. Цей факт, як статус і тривалість візиту китайського лідера в РФ, викликали дуже жваве обговорення на Заході.
Джон Кірбі, координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому заявив: "Це дві країни, які незадоволені впливом чи чільною позицією США у світі. Їм не подобається грати за правилами, які встановлені світовим порядком. І вони хочуть кинути виклик нашій позиції".
Зібрали публікації у західних ЗМІ з оцінкою візиту Сі Цзіньпіна до Москви.
"Противага США"
У світових ЗМІ візит китайського лідера до Росії вважають геополітичною перемогою Путіна.
Як пише Bloomberg, Сі Цзіньпін використав два дні переговорів у Москві, щоб твердо виступити на боці Росії проти США.
"Сі побачив можливість дати відсіч США і зміцнити свій імідж світового державного діяча після того, як допоміг укласти угоду між Саудівською Аравією та Іраном, тоді як Путін може показати, що він користується підтримкою одного з найвпливовіших світових лідерів, навіть попри те, що США та їхні союзники намагаються ізолювати його", - резюмує Bloomberg.
Independent вважає, що Росія та Китай об'єдналися на тему України. Мається на увазі запропонований Пекіном мирний план із 12 пунктів, але "камнем спотикання може стати відмова України". США також проти підтриманої Москвою пропозиції Пекіна, яка має на увазі негайне перемир'я з фіксацією нинішньої лінії фронту (проти чого виступають і Київ, і Захід).
Spiegel зазначає, що Китай позиціонує себе як посередник у конфлікті в Україні. Guardian вийшла із заголовком: "Путін вітає спірний план Китаю про мир в Україні. Але США застерігає від "будь-яких тактичних рухів Росії з метою заморозки війни на своїх умовах".
Багато світових видань пов'язують переговори Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна з бажанням вплинути на домінування США у світі. Пишуть, що формується спілка, яку на Заході побоюються.
У Daily Mail зазначили, що "Сі Цзіньпін передає Заходу лякаюче послання, говорячи "дорогому другу" Володимиру Путіну, що "настають зміни, яких не було за 100 років і ми їх здійснюємо разом".
Financial Times повідомляє, що "Сі Цзіньпін підтримав позицію Путіна щодо війни в Україні, але поки не дав твердих обіцянок щодо ключового газопроводу, який перенаправить російський газовий експорт з Європи до Азії… Саме Пекін кинув Москві "економічне рятувальне коло" в нинішню військову пору, збільшивши закупівлі енергоносіїв і замінивши на російському ринку деякі товари і, головне, технічні компоненти, які раніше доставлялися із західних країн. 2", яким труби з російським газом пройдуть у КНР через Монголію".
У спільному виступі разом із Сі за підсумками переговорів російський президент обіцяв доставити Китаю щонайменше 98 мільярдів кубометрів газу до кінця 2023 року. Ця цифра доступна лише при введенні в дію другого трубопроводу. Виходячи із заяв Путіна можна було зробити висновок, що цим газопроводом вже досягнуто принципової домовленості з Китаєм і з Монголією (через територію якої він має пройти).
Проте, західна преса пише, що це не так.
"Китайський лідер утримався від того, щоб запропонувати Володимиру Путіну те, на що він так довго чекав: зобов'язання купувати набагато більше газу", - пише Bloomberg.
За даними видання, Пекін не бажає повторювати помилок Євросоюзу та надмірно покладатися на паливо з Росії. Навпаки, китайська влада має намір максимально широко диверсифікувати постачання критично важливих для економіки корисних ресурсів, незважаючи навіть на те, що це може бути дорожчим для країни.
Щоправда, наскільки ці твердження відповідають дійсності, сказати важко. Пєсков спростував інформацію Bloomberg про те, що Китай не підтримав ідею будівництва газопроводу, назвавши це "малокваліфікованим вкиданням". Та й загалом навряд чи Путін на зустрічі став би взагалі озвучувати плани щодо будівництва "Сили Сибіру-2", якби з цього приводу була б негативна позиція Пекіна. Інше питання, що можуть бути ще суперечки щодо ціни та інших умов постачання, а тому кінцеві домовленості і не були озвучені (але це може статися, наприклад, під час візиту прем'єр-міністра Росії Мішустіна до Китаю, який вже запланований на найближчий час).
При цьому, західні ЗМІ, відзначаючи можливу розбіжність позицій щодо розширення постачання газу, вважають, що китайський лідер пішов набагато далі назустріч російським побажанням в українському питанні. Спільна заява загалом повторювала загальні положення кремлівського бачення ситуації, пише Financial Times.
Welt у статті під заголовком "Путін і Сі хочуть розпочати в Москві нову еру відносин" пише, що Кремль підтримав загалом позицію Пекіна щодо українського конфлікту.
Politico звертає увагу на те, що Сі здійснив свій перший візит після обрання на посаду голови КНР саме до Росії. Серед різних тем для обговорення китайський лідер, який продовжив свої повноваження, побажав Путіну успіху на наступних президентських виборах, звернула увагу газета.
"Очікується, що 70-річний Путін наступного року піде на новий президентський термін, тоді як 69-річний Сі тільки-но отримав ще один президентський термін менше двох тижнів тому", - наголошується в статті.
Французький BFM TV назвав зустріч Путіна та Сі сигналом Заходу про російсько-китайську дружбу.
"Президент Росії Володимир Путін та його китайський колега Сі Цзіньпін розпочали "неформальну" зустріч у Москві в понеділок, довгоочікувану зустріч, яка скріплює дружбу між Пекіном та Москвою перед лицем Заходу", - йдеться у сюжеті телеканалу.
Німецький канал ZDF наголосив на словах Сі Цзіньпіна про те, що Китай продовжить співпрацю з Росією, незважаючи на поточну міжнародну обстановку і солідарний з нею щодо необхідності переходу до багатополярного світу.
У той же час, західні видання наголошують на тому, що певну дистанцію від Росії Китай намагається тримати.
"План Сі полягає в тому, щоб знайти баланс: Китай хоче, щоб Росія вижила, але не хоче, щоб його вважали, що він повністю підтримує Росію", - говорить у коментарі Financial Times доцент, який спеціалізується на китайській політиці в Міському університеті Гонконгу Дуншу Лю.
Чи постачатиме Китай зброю Росії?
У західних ЗМІ не виключають, що Путін та Сі могли таємно домовитися про постачання зброї Китаєм до Росії для війни в Україні. Хоча публічно, зазначають західні журналісти, звісно, це не декларувалося.
"Те, що Путін і Сі, можливо, обговорювали і про що домовилися за зачиненими дверима в Москві, поза увагою телекамер, найближчими днями залишиться предметом пильного інтересу в усьому світі. Після рішучої демонстрації підтримки — але без згадки про угоду з Китаєм про постачання зброї або іншої летальної допомоги — Сі залишив Росію", - пише CBS.
Associated Press зазначає, що "Сі, ймовірно, запропонує сильну рятувальну доріжку Путіну, своєму ключовому партнеру у зусиллях з перебудови світу, щоб обмежити вплив США".
У той же час, пише видання, "Китай не зробив жодного натяку на допомогу Росії зброєю, чого побоювалися США та інші західні союзники".
Михайло Коростиков, експерт із російсько-китайських зв'язків, заявив у коментарі для Фонду Карнегі, що в той час як залежність Москви від Пекіна зростає, простір для маневру Китаю також звужується.
"Альтернативи Росії як партнеру, який надає ресурси, які будуть критично необхідні Китаю у разі ескалації його конфронтації із Заходом, немає, - сказав він. - Це допомагає збалансувати ситуацію і дозволяє Москві сподіватися, що Пекін не зловживатиме своїми нещодавно придбаними економічними важелями".
Загалом, підсумовує CBS, Москва та Пекін продемонстрували "єдність та очевидний удар по західних країнах, які допомогли Україні боротися із вторгненням Росії, включаючи США".
"Те, що світ побачив під час візиту Сі, було ретельно продуманою дією, покликаною зобразити протидію очолюваному США альянсу Заходу. Росія оголосила минулого року, що будує новий "демократичний світовий порядок" з Китаєм. І коли двоє чоловіків йшли назустріч один одному довгим килимам, щоб зустрітися в центрі багато прикрашеного розкішного залу в Москві для міцного потиску рук, сигнал для решти світу був однозначний", - резюмує CBS.
Символ підтримки на тлі ордера на арешт
Телеканал NBC вважає, що візит Сі Цзіньпіна до Росії є символом підтримки, особливо через видачу Міжнародним кримінальним судом ордера на арешт Путіна.
У свою чергу CNN вказав, що для Китаю візит Сі Цзіньпіна до Москви важливий для зростання власного дипломатичного впливу у світі.
"Для лідера Китаю цей державний візит, що широко висвітлюється, в Росію представляє своєчасну можливість продемонструвати зростаючий дипломатичний вплив Пекіна на світовій арені, а також його прагнення кинути виклик світопорядку, в якому головна роль відводиться США", - звертає увагу телеканал CNN.
Як пише New York Times, у військовому, дипломатичному та економічному плані Пекін стає все більш важливою опорою для Росії у її військових зусиллях.
"Китай залишається одним із найбільших покупців російської нафти, допомагаючи фінансувати вторгнення. Обидві сторони також провели спільні військові навчання та спільно критикують НАТО", - пише New York Times.
BBC зазначає, що візит Сі Цзіпіпіна супроводжувався несподіваним візитом прем'єр-міністра Японії Фуміо Кісіди до Києва, що зробило його першим лідером Японії після Другої світової війни, який відвідав країну, яка переживає війну.
"Зміни, яких не було сто років"
Як вважає CNN, зустріч Сі і Путіна, "що пройшла на тлі натиску Росії на Україну", "не залишила сумнівів у прихильності Пекіна до розвитку відносин з Москвою, незважаючи на зростаючу ізоляцію Путіна на світовій арені".
"Триденний візит Сі Цзіньпіна до російської столиці став для двох самопроголошених "друзів" можливістю продемонструвати свої близькі особисті стосунки на тлі помпезності державного візиту і розповісти, як вони можуть просунути вперед світопорядок, який протистоїть тому, який, на їхню думку, очолює Вашингтон та його демократичні союзники", - пише CNN.
Телеканал звернув увагу, що коли Сі залишав Кремль, у його прощальному посланні було підтверджено його думку про те, що глобальна динаміка сил змінюється.
"Разом ми просуваємо вперед ці зміни, яких не було 100 років", - сказав він під час прощального потиску рук із Путіним.
Олександр Корольов, експерт з міжнародних відносин Університету Нового Південного Уельсу в Австралії, сказав CNN, що спільна заява свідчить про "загальне зближення китайських і російських поглядів на світ і підходи до багатьох міжнародних питань".
"Це дуже чітко та ясно з точки зору визначення Сполучених Штатів як серйозної загрози безпеці", - сказав він.
Колишній помічник екс-президента США Дональда Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон в інтерв'ю The Telegraph заявив, що Росія та Китай утворюють вісь, яка "стає справжньою проблемою для Заходу".
"Я вважаю, що утвориться вісь Росія - Китай, до якої приєднаються Іран і КНДР. Погляньте на карту, погляньте на географію", - сказав він.
Болтон вважає, що до цього потрібно поставитись серйозно, оскільки і Пекін, і Москва розцінюють свої відносини як "союз без кордонів".
"У цьому і є справжня проблема для Заходу, незалежно від того, що станеться в Україні", - заявив екс-помічник Трампа.
