"ВНЗ виставили вимогу не приймати". Як українських студентів зробили "невиїзними" на навчання за кордон

"Стране" стали відомі нові подробиці щодо навчання українських студентів у європейських вишах. Нагадаємо: з кінця літа багато студентів, які вже зараховані до університетів ЄС, не могли виїхати з країни - їх масово розвертали на кордоні.

Спочатку аргументували це нібито неправильним оформленням документів, а потім заявили, що поки йде війна, студентам-чоловікам призовного віку краще перебувати на території України. Однією із причин стали масові зловживання - з'явилася схема "Студент", коли наші громадяни просто купували через посередників довідки про зарахування до європейських вишів.

Але, виявляється, справа не лише у схемах. Ще до початку "епопеї на кордонах" деякі європейські виші вже отримали розпорядження не брати наших студентів призовного віку.

Самі студенти, яким так і не удалося прорватися на місце навчання, розповідають, що їх відрахували чи дали відстрочки.

Тим часом зараз масово з'являються нові оголошення щодо вступу до іноземних вишів на наступний навчальний рік. Багато посередників абітурієнтам "чоловікам 18+" відмовляють "через великі ризики через невиїзд". Але деякі все ж таки беруть документи і гроші, без жодних, втім, гарантій.

Розбиралися в історії із виїздом студентів за кордон.

"Не приймати заяви на навчання та працевлаштування від громадян України"

У нашому розпорядженні було два листи Державного агентства з розвитку освіти Латвії, які воно ще влітку минулого року розсилало місцевим навчальним закладам.

У першому листі, датованому 22 липня, перераховано аспекти, які латвійське освітнє відомство радить враховувати під час прийому громадян України на навчання до місцевих вишів та коледжів.

Їх декілька:

• Для того, щоб українські студенти могли претендувати на підтримку навчання (державні стипендії - 140 євро на місяць та безкоштовне навчання), вони повинні спочатку оформити статус тимчасового захисту в Латвії, і лише після цього подавати заяви до навчальних закладів.
• На абітурієнтів, які паралельно подають заявки на навчання дистанційно в Україні чи іншій країні, держпідтримка не поширюється.
• Далі з переведення до латвійських навчальних закладів наших студентів, які до 24 лютого 2022 року навчалися в Україні. Для них рекомендують використовувати програму академічної мобільності Erasmus+, навіть якщо вони зараховані як студенти денного відділення.
• Термін навчання за такою програмою - 12 місяців (потім можливий перегляд)

Тобто загалом пояснюються деталі – як зараховувати на безкоштовне навчання українських студентів. За тими, хто хоче вчитися на контракті та платити, у листі нічого не йдеться. Тобто вони можуть надходити у вільному режимі, і вимоги до них регулюють навчальні заклади.

Але вже через три тижні, 16 серпня, до латвійських вишів "прилетів" лист зовсім іншого змісту.

Причому під ним підписалися не лише Державна агенція освіти та розвитку, а й посольство Латвійської республіки в Україні, МВС, Управління громадянством та міграцією.

У ньому йдеться про те, що освітнє відомство отримує запити від посольства Латвії в Україні на отримання довгострокових студентських віз для українців призовного віку, які надійшли або вже навчаються у місцевих вишах.

При цьому посольство повідомляє, що, згідно з положеннями статті 23 закону "Про мобілізацію", громадяни України, чоловіки віком від 18 до 60 років, а також аспіранти, докторанти та ін. не можуть виїжджати за межі України, оскільки є однією з "мобілізаційних груп захисту України від збройного вторгнення РФ". Зазначені групи осіб, які навчаються на очній або заочній формі, отримують відстрочку від мобілізації, але не можуть залишати межі України.

У зв'язку з цим латвійським вишам рекомендували:

• Не приймати заяви на навчання чи працевлаштування до вузів та коледж від громадян України, якщо тільки вони на момент подання таких заяв, вже не перебувають у Латвії і не набули статусу тимчасового захисту. Тобто спочатку виїзд із України, і лише потім надходження.
• Щодо навчання на дистанційній мережі: доступні лише ті програми, які ліцензовані та акредитовані саме як дистанційні. За іншими навчанням на видаленні не допускається, оскільки "немає обмежень на проведення навчального процесу, які були у зв'язку з Covid-19".

Тобто по суті йдеться про заборону приймати на навчання наших студентів, які не виїхали на момент подання заяв із України. На дистанційну форму навчання такої заборони немає, але сам список програм вкрай вузький, а вчитися на віддаленні лише тому, що ти студент із України і не зміг перетнути кордон, не можна.

Викладач одного з вишів, який поділився з нами цими листами, каже, що хоча у другому листі йде відсилання до рекомендацій посольства Латвії в Україні та латвійського МВС, насправді воно з'явилося після відповідних прохань української сторони.

"Були зокрема листи українського Міністерства освіти", - каже викладач.

Він розповів, що і він сам, і його колеги "зі подивом" спостерігали за ситуацією, яка розгорнулася у вересні на українських кордонах. Коли студенти намагалися прорватися "на навчання", а їх масово не пропускали, вимагали надати студентські квитки чи візи.

"Але на той момент фактично вже все було вирішено, і якщо студенти зверталися до вузів за підтримкою, їм відмовляли на підставі "заборонного листа", - каже наше джерело.

Не виключено, що схожі листи отримували і вищі навчальні заклади інших країн. У вересні ми писали, що в соцмережах з'явилася копія листа, який нібито українське міністерство освіти направило до освітніх відомств європейських країн із проханням дати нашим студентам-чоловікам призовного віку відстрочку на рік або дозволити їм навчатися на дистанційній освіті. Тоді до МОНу достовірність цього листа нам не підтвердили, але й не спростували.

А джерело "Країни" у міністерстві заявило, що "такий лист справді є". Юрист у сфері освіти (його вважають близьким до МОН) Андрій Чорних навіть назвав номер та дату листа – 1/10355-22 від 7 вересня. Але знайти його у базі МОН нам не вдалося.

Як видно, цей лист (якщо він був) датований пізніше за той документ, який отримали латвійські виші (16 серпня). Тобто не виключено, що воно було не єдиним. Ми запитали у департаменті вищої освіти МОН, чи були звернення щодо виїзду наших студентів до колег у Латвії та інших країнах ЄС, але відповіді поки що не отримали.

"За кордон не випустять. Це навіть не ризик – гарантія"

Що з тими студентами, які так і не змогли виїхати на навчання до іноземних вишів?

"Дехто відраховує, повертає гроші за контракт, деяким дали відстрочку до вересня-жовтня 2023 року (якраз таке прохання є в "листі МОН" - Ред). Частина студентів оскаржила в судах фактично заборону їм на виїзд з країни. Вже є рішення в користь студентів судів у Львівській, Одеській, Закарпатській, Вінницькій, Чернівецькій областях… Але, наскільки мені відомо, навіть вигравши справу, студенти все одно не можуть виїхати з країни – на кордоні їх просто розвертають, дають нові відмови та рекомендують заперечувати їх у судах щодо новою", - каже нам керівник адвокатського об'єднання "Кравець та партнери" Ростислав Кравець.

"Що зі студентами, які не змогли виїхати? Їх відрахували, Я сам навчаюсь в Україні", - розповів нам Роман, представник студентського активу, який торік домагався дозволу на виїзд студентів.

Він сам вступив до Вищої школи хімічних технологій у Празі, але дістатися місця навчання так і не зміг.

"Все залежало від політики конкретного університету. Дехто дав відстрочку, інші не захотіли тримати місця і повернули гроші", - каже керівник клієнтського сервісу освітнього агентства DEC education Олександра Тарченка.

У світлі цього Кравець не рекомендує українцям, яким на момент виїзду буде 18 років, вступати до іноземних вишів - може повторитись минулорічна епопея, і за межі країни просто не випустять.

"У них немає шансів виїхати, тут навіть не про ризики, а фактично про "гарантію", - каже Андрій Чорних.

Тим часом вже з'являються нові оголошення від посередників з навчання за кордоном. Щоправда, більшість на запитання "Країни" - а як чинити, якщо потім можуть не випустити з України, відповідають, що спочатку, ще до вступу, потрібно "вирішити питання з виїздом", і, якщо це вдасться, вже на місці подавати заяву навчальний заклад.

"На сьогодні пропозиції щодо вступу до іноземних вузів зберігаються, але у нас немає в роботі кейсів студентів, яким 18 років і більше. Поки не бачимо перспектив для таких абітурієнтів. Радимо їм готуватися, вивчати англійську, обирати онлайн-програми, але не очний вступ. При цьому самі виші не відмовляють у прийомі документів нашим абітурієнтам призовного віку", - каже Олександра Тарченко.

Нікуди не поділися і посередники, що "торгують довідками про надходження" по 1-2 тисячі євро, хоч їх і поменшало, ніж минулого року. Але юристи не рекомендують звертатися до таких посередників, називаючи їх "шахраями".

За підсумками дуже великі ризики просто втратити гроші.

Втім, хоч і невелика, можливість для навчання за кордоном все ж таки є. Для цього іноземний університет має звернутися до українського міністерства освіти з приводу студента, а то до Держприкордонслужби. І якщо "добро" буде отримано, студенту видадуть спеціальний лист, з яким нібито на кордоні проблем бути не повинно.

У Міністерстві освіти ще минулого року почали видавати "пропускні листи", і, як то кажуть, проблем із виїздом у їхніх пред'явників не було. Але шанси їх отримати є лише у студентів, які навчаються у навчальних закладах за офіційними програмами з українським міністерством освіти (наприклад, обмін студентами). Потрапити до таких програм вдається далеко не всім.