"Зерновий коридор" зупинився.
Останнім часом збільшилися черги з кораблів, які чекають на проходження через Босфор. Як повідомляють у прес-службі Мінагрополітики, "через саботаж російських інспекторів". За даними відомства, в середньому за добу проходить "2,5 судна", а затримки призводять до додаткових витрат українського АПК на оплату простою суден.
В українських портах також вишиковуються величезні черги.
"Через це обсяги перевалки впали лише за останні дні, в середньому, на третину. У черзі більше 140 суден, а простій дорого коштує - від 10 тисяч на добу залежно від дедвейту. Зрозуміло, що зі своєї кишені ніхто не хоче платити. Тому вигадують різні схеми, як ці витрати відбити плюс ще й заробити", - каже аналітик компанії "Європатруль" (дослідження транспортних ринків) В'ячеслав Коновалов.
Крім того, як розповіли "Страні" аграрії, портовики різко підняли ціни на свої послуги.
"Якщо до війни перевалка зерна коштувала 8 доларів за тонну, то тепер - 35 доларів, при тому, що собівартість - 3-4 долари. 70% цієї суми портовики просять переводити на офшори, тобто працює схема з податкової оптимізації", - каже бізнесмен.
Якщо взяти за основу ці цифри та порахувати, які за рахунок різкого зростання тарифів отримали надприбутки портовики, то виходять величезні цифри. За даними ООН на кінець лютого з початку роботи зернового коридору через нього вивезли близько 21,5 млн тонн зерна. Множимо на 27 (35-8) отримуємо 580,5 мільйонів доларів.
Крім того, за словами Коновалова, "торгують місцями у чергах".
Одразу кілька профільних асоціацій вже звернулися до влади щодо принципу формування зернових черг. В Українській зерновій асоціації розробили свої пропозиції – як зробити цей процес прозорішим. Серед них, зокрема, формування черг не за кораблями, а за терміналами з наданням пріоритету тим, що вже стояли у черзі на 9 лютого, виділення квот для операторів і так далі.
Тим часом, зернова пробка в портах і рекордні цінники на перевалку створюють реальні проблеми для агросектору.
"Заробітки мінімальні, багато торішнього зерна все ще на складах, а на підході весняна посівна, гроші на яку є далеко не у всіх. У такій ситуації взагалі незрозуміло, чи варто сіятися. Хоча влада обіцяє продовження зернового коридору після 20 березня, якщо він буде працювати так, як зараз, вигода для аграріїв вельми сумнівна", - каже представник великого господарства з Миколаївської області.
Тобто по зерновому коридору зараз одразу дві проблеми: по-перше, дуже повільне проходження суден, по-друге, різке подорожчання перевалки та схеми.
Розбиралися, як працює зерновий коридор та хто на ньому заробляє.
Проходить по 2,5 судна на день, зависли мільйони тонн зерна
Проходження українських суден зерновим коридором з початку цього року помітно ускладнилося.
Як заявили в Українському клубі аграрного бізнесу, російські інспектори Спільного координаційного центру штучно блокують повноцінну роботу з угоди. Зокрема, систематично затримують перевірки суден, що йдуть через Босфор із українських портів. На кінець лютого у черзі було понад 140 кораблів, а порти працюють лише на третину потужності.
"Якби ініціатива працювала на повну потужність, загальний обсяг експорту зерна міг би бути на 30-40% більшим. Близько 10 млн тонн сільгосппродукції не було відвантажено на міжнародні ринки, зокрема, вантажі для африканського континенту та країн з більшим рівнем голоду, таких як Ефіопія, Ємен, Афганістан та ін. У поточному маркетинговому році (закінчується 30 червня 2023 року - Ред ) очікується на експорт ще 25 млн тонн українського зерна", - зазначили в УКАБ.
Ця профільна асоціація, спільно з Європейською бізнес-асоціацією та Американською торговою палатою в Україні, внесла свої пропозиції, як ООН та Туреччина (вони виступають сторонами зернової угоди) можуть покращити ситуацію.
Серед них, зокрема, прискорення руху українських судів та ліквідація черг (для чого пропонується вжити заходів для стабільної та своєчасної роботи інспекторів, але які саме – не уточнюється). Ще одна пропозиція - забезпечити вільне проходження суден Чорним морем для всіх сторін або запровадити перевірки і для російських кораблів - щоб створити рівні умови і для українського, і для російського експорту. Серед інших ініціатив профільної асоціації - продовження зернової угоди ще щонайменше на рік (зараз передмовляються кожні 120 днів) плюс включити до угоди Миколаївський морський порт, термінали, розташовані на Бузько-Дніпровському каналі та спеціалізований морський порт "Ольвія", що дозволить збільшити пропускну спроможність щодо експорту зерна.
Зазначимо, що зараз якраз вирішується подальша доля зернової угоди – колишні домовленості закінчуються 19 березня. І якщо величезні черги судів вдасться якось розрулити, то вже після чергового продовження угоди. Але все залежить, як і про що домовляться.
"Російська сторона може перевіряти більше кораблів, але перевіряє менше. Тому так і відбувається, що деякі кораблі проходять цей контроль і заходять у порти. Ми готові хоч сто кораблів на день перевіряти, а вони останнім часом перевіряють лише по два кораблі на день. Ми намагаємося прискорити цей процес, але за два тижні закінчується зерновий коридор, і його продовження, і збільшення кількості перевірок обговорюються одночасно", - сказав "Страні" міністр агрополітики Микола Сольський.
Як заявили в Мінагрополітики, Україна експортувала понад 30 млн тонн зернових за сезон 2022-2023 (не лише зерновим коридором, а всього). Але приблизно скільки ж зерна залишається на зберіганні всередині країни.
"Всі розуміють важливість для світової продовольчої безпеки роботи "Зернового коридору". Ми вживаємо всіх можливих заходів для продовження його роботи. Очікуємо, що буде ухвалено консенсусне рішення щодо її продовження. Переговори продовжуються", - цитує заступника міністра агрополітики Тараса Висоцького прес-служба МінАПК.
Він каже, що на переговорах порушуються питання щодо розширення списку задіяних в угоді портів (зокрема, за рахунок Миколаївського порту), а також – номенклатури експорту.
"Україна виробляє багато продукції з доданою вартістю. Це, зокрема, продукція садівництва, тваринництва, якої потребує світ", - сказав Тарас Висоцький.
Зазначимо, що Росія висуває перелік вимог для продовження зернової угоди. Днями ця тема обговорювалася лише на рівні міністрів закордонних справ Туреччини та РФ.
Як повідомили в російському МЗС, "з російського боку було зазначено, що продовження "пакетної" угоди щодо зерна можливе лише за умови врахування інтересів російських виробників сільгосппродукції та добрив у плані безперешкодного доступу на світові ринки". У Росії вже не раз критикували "невигідність" для них зернової угоди, стверджуючи, що не дотримуються домовленостей щодо забезпечення вільного доступу російського експорту зерна та добрив на світові ринки. З цим, очевидно, і пов'язаний "саботаж" російських інспекторів, які негласно гальмують проходження суден, затягуючи під приводом перевірки. А також натяки на те, що угоду може і не продовжити, якщо російські інтереси знову не врахують.
Водночас, як відомо, під час минулих дискусій щодо продовження угоди (у листопаді 2022 року) Росія також погрожувала її не продовжити, але зрештою дала добро. Ключову роль тут відіграли заяви Туреччини про те, що кораблі все одно йдуть навіть без згоди РФ.
"Витрати зростають, ціни падають"
Якими будуть підсумкові домовленості, і чи будуть вони взагалі – вирішиться вже найближчим часом. Поки що проблеми лише посилюються.
Як заявили в компанії-брокері "Спайк Брокерс", "зупинка портів суттєво скоротила і використання залізничного транспорту, що вплинуло на зменшення фрахту". Останнє перевезення з Корсуня на "Південний" котирувалася на рівні 1600 гривень за тонну. В очікуванні закінчення дії зернової угоди зменшилася активність відвантажень через основні морські порти. Зріс попит на річкові перевезення, що спровокувало збільшення річкового фрахту на баржі. Так, ставки фрахту з портів Рені, Ізмаїла, Кілії збільшилися на 30-40% через зниження пропускної спроможності суден через зерновий коридор.
Також у компанії зазначили, що "у зв'язку з наближенням закінчення дії зернової угоди покупці на українську кукурудзу взагалі зникли, що пов'язано з небажанням брати додаткові ризики на умовах постачання через порти "великої Одеси". А ціни на кукурудзи знижуються. Наприклад, в українських портах ціна 195-205 доларів за тонну, тоді як у польських – 250-254 євро, а в італійських – 280-295 євро.
Загалом цінова кон'юнктура на українських експортних ринках нині не надто сприятлива. Приміром, цінники на соняшник та соняшникову олію у Східній Європі впали за останні два тижні майже на 60 доларів з тонни, що пов'язано з оптимістичними очікуваннями щодо розширення площ під культурою у новому сезоні. Тим часом, в Україні ще залишилося близько 8 млн. тонн торішнього насіння.
По сої в Європі ціни просіли на 20 доларів з тонни (в середньому до 500-520 євро), по пшениці - на 10 доларів (до 200-220 доларів). А цінники на новий урожай пшениці вже зараз озвучуються з дисконтом у 20 доларів із тонни, оскільки очікується збільшення загального валу.
По житу цінники не змінюються - близько 200-210 євро за тонну. "Але для прикладу: вартість авто логістики з Житомира до німецького покупця становить приблизно 90 євро/тонна. Внутрішня ціна в Україні на продовольче жито менше 100 доларів за тонну без ПДВ", - підрахували в "Спайк Брокерс". Тобто, особливого заробітку немає.
Підняли ціни на перевалку і торгують місцями у чергах
Втім, є ще й суто українська частина зернової проблеми. Як розповіли одразу кілька аграріїв, помітно збільшилися розцінки портовиків.
"Якщо до війни перевалка зерна коштувала 8 доларів за тонну, то тепер - 35 доларів, при тому, що собівартість - 3-4 долари. 70% цієї суми портовики просять переказувати на офшори, тобто працює схема з податкової оптимізації. 2/3 всіх доходів портовиків йде повз український бюджет", - каже бізнесмен.
"Аграрії - єдині, кому портовики зараз могли підняти ціни, тому що крім аграріїв зараз ніхто не заходить у порти. Очевидно, вони хочуть заробити більше грошей, скористатися ситуацією, коли пропозиція менша, ніж попит", - сказав у коментарі "Страні" міністр аграрної політики Микола Сольський.
Є й інші схеми.
За словами Коновалова, "торгують місцями у чергах".
Це підтверджують і самі аграрії. Профільне видання Latifundist з посиланням на групу компаній "Прометей" повідомляє, що електронна черга на завантаження в зерновому коридорі, яка, на перший погляд, є відкритою, таїть "подвійне дно". Нібито, щоб у неї потрапити, потрібно заплатити, чим багато хто і користується, і в результаті, судна, які прибули пізніше, ставлять у чергу під завантаження раніше за тих, хто чекає вже давно.
За словами топ-менеджера групи компаній "Прометей" Сергія Ольховського, "є чутки, що хабарі складають 2-4 долари з тонни продукції". За ці гроші чиновники обіцяють "посприяти" з пріоритетною подачею документів для внесення до електронної системи.
"Компанія "Прометей" не збирається йти на незаконні домовленості, тому відкрито заявляє про непрозору ситуацію на припортовому терміналі "Транссервіс-2008", який обслуговує проходження зернового коридору. Нечесні чиновники мають бути виявлені та засуджені на реальні терміни покарання", - йдеться у повідомленні компанії. Як аргумент у ДК "Прометей" наводять той факт, що на завантаження в термінал заплановано кілька суден, які прийшли набагато пізніше за їх судна.
Самі портовики ситуацію поки що ніяк не коментують.
Але на початку лютого схожий скандал уже був. Тоді Держбюро розслідувань викрило колишнього начальника митного поста "Чорноморськ-порт" на вимогу хабара за безперешкодний експорт зерна через "зерновий коридор".
"Кілька годин тому ГБР під процесуальним керівництвом офісу генпрокурора взяло колишнього начальника митного посту "Чорноморськ-порт", який вимагав та отримав неправомірну вигоду за безперешкодний експорт зерна та видачу сертифікатів", - повідомляв тоді голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
Днями Українська зернова асоціація звернулася до віце-прем'єр-міністра, міністра розвитку громад та територій та інфраструктури Олександра Кубракова з пропозицією зробити процес формування черг на захід суден у порти прозорішим. І запропонувала, як це зробити: зафіксувати на місячній основі чергу на проходження вхідної інспекції не за судами, а за стивідорами/терміналами. При цьому надати пріоритет судам, які були у черзі станом на 9 лютого. Також пропонується надати право терміналам самим визначати черговість заповнення виділених ним "вікон" судами з урахуванням наявності вантажів та операційних планів, виділяти квоти кількості суден на кожного оператора пропорційно потужностям з урахуванням добової гарантованої норми приймання вантажів тощо. Чи будуть враховані ці пропозиції - поки що неясно.
Але зрозуміло, що витрати аграріїв на експорт продукції суттєво зросли, що на тлі зниження цін на продукцію суттєво знижує їхні заробітки.
"Найважча посівна в історії України"
Аграрні асоціації вже заявили, що знаходяться на порозі проведення найважчої весняної посівної кампанії в історії України, а майбутній урожай - під загрозою. Під посівну-2023 аграріям потрібно додатково близько 40 млрд гривень, а якщо грошей не буде, скорочення посівів може становити 5-5,5 млн гектар.
"Таким чином аграрна галузь дедалі ближче до глибокої системної кризи, спровокованої наслідками війни, а саме значними логістичними витратами, мобілізацією працівників, подорожчанням ресурсів, проблемами із забезпеченням електроенергією, збитковістю виробництва зерна минулого року в більшості регіонів", - йдеться у зверненні УКАБ, Аграрного союзу України, "Української аграрної конфедерації" та інших профільних об'єднань до голови Мінфіну Сергія Марченка та прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.
Аграрії вимагають продовжити терміни пільгового кредитування та збільшити його обсяги, зокрема із залученням державних портфельних гарантій. Чи дослухаються до них влада, і чи знайдуться гроші під посівну, особливо з урахуванням руйнівних тарифів на перевалку в портах - питання поки що відкрите.