В Україні розгортається гучний скандал з мільйонними преміями екс-глави "Нафтогазу" Андрія Коболєва.
Як уже писала "Страна", НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у незаконному заволодінні у 2018 році більш ніж 260 млн гривень, що на ті часи становило близько 10 млн доларів. Ці гроші були виплачені колишньому голові НАКу як премії за перемогу в Стокгольмському арбітражі за позовом проти "Газпрому", що дозволило Україні відсудити у російської компанії більше трьох мільярдів доларів.
У НАБУ стверджують, що Коболєв не міг претендувати на такі високі виплати – за законодавством преміальний фонд топ-менеджерів у держкомпаніях обмежений 36 зарплатами на рік. Зарплата екс-голови НАКу становила трохи більше мільйона гривень на місяць, тобто його стеля для премій - 37,48 млн, а не 260 млн. До того ж, за версією слідства, премії за одне й те саме досягнення (перемогу у Стокгольмському арбітражі) виплачувалися кілька разів. Отже, Коболєв привласнив "зайві" 229 млн.
Нагадаємо: свого часу величезні премії Андрія Коболєва викликали чималий суспільний резонанс, а "цільове призначення" космічного гонорару за перемогу над "Газпромом" (Коболєв розповів, що надіслав гроші мамі до США) породило чимало метів.
Щедрі премії тоді отримав не лише Коболєв, а й на той момент виконавчий директор НАКу Юрій Вітренко та інші топ-менеджери. Але підозру вручили тільки Коболєву, принаймні поки що.
Сам Коболєв, який ще до війни виїхав за кордон, повернувся до України. Як пояснив він сам, "щоб не давати приводів для звинувачень, що я кудись втік чи ховаюсь". Також він заявив, що "збирається доводити свою правоту".
Тим часом, у профільному середовищі вже обговорюється кілька версій - чому питання з преміями Коболєва спливло саме зараз, чи далі розкручуватимуть цю справу, що може загрожувати екс-голові НАКу і головне - чи не стануть мільйонні премії початком масштабнішого розслідування вже по самому "Нафтогазу", до якого накопичилося чимало запитань.
Розбиралися, що стоїть за справою про премії Коболєва.
"Мамина" премія
Нагадаємо коротко історію зі Стокгольмським арбітражем, за підсумком якого топ-менеджмент НАКу отримав щедрі виплати.
Історія розглядів між "Нафтогазом" та російським "Газпромом" розпочалася ще у 2014 році. Тоді НАК надіслав "Газпрому" ноту, запропонувавши відмовитися від формули "бери або плати" за договором від 2009 року. За ним, нагадаємо, Україна "підписалася" на купівлю гарантованих обсягів газу, і навіть якщо повністю ресурс не відбирала, все одно мала платити. Причому, як заявляла тоді влада – за завищеними цінами.
На той момент в України накопичилися газові борги майже 20 млрд, зокрема, за недобраний обсяг за 2012-2013 роки.
Домовитись із "Газпромом" тоді не вдалося, що стало підставою для судових розглядів.
"Нафтогаз" вимагає переглянути цінник на газ, встановивши "справедливий тариф", і повернути їй 6 млрд доларів передоплати. "Газпром" подав позов у відповідь на 4,5 млрд - за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Після цього були ще додаткові позовні вимоги обох сторін. До 2015 року "Нафтогаз" вимагав стягнути з "Газпрому" вже 16 млрд, а "Газпром" у свою чергу хотів отримати 29, 2 млрд. У 2016 році суми знову злетіли до 28,3 млрд і 37,7 млрд відповідно.
Після тривалих судових розглядів Стокгольмський арбітраж став на бік "Нафтогазу", присудивши "Газпрому" виплатити Україні близько 2,6 млрд., що з урахуванням відсотків за час невиконання рішення перевищило 3 млрд. грн.
Як повідомив тоді виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко, за контрактом мають виплатити 1% отриманих коштів. Тобто, топ-менеджери, які доклали руку до перемоги над "Газпромом", могли претендувати на 29 млн. доларів або за тодішнім курсом - 700 млн. гривень.
У 2018 році в тому ж Стокгольмському арбітражі НАК досяг компенсації 4,53 млрд доларів за недопоставлені "Газпромом" транзитні обсяги.
Коболєв тоді повідомив про ще одну хвилю премій - виплати мали отримати більше 40 співробітників, які "прямо чи опосередковано зробили значний внесок у досягнення результату".
Мільйонні премії топ-менеджерів "Нафтогазу" спочатку викликали широкий суспільний резонанс. Багато хто дивувався не лише з приводу розміру премій, а й взагалі за фактом їхньої виплати, оскільки процес у Стокгольмі з українського боку вели юридичні фірми, яким НАК уже заплатив великі гроші. Але особливо жваво обговорювали одкровення Коболєва у тому, куди він витратить премію. Той, нагадаємо, розповів, що відправить гроші мамі до США.
Але насправді вже тоді виникли підозри, що з мільйонними преміями не все так просто. І, нібито, і Коболєв, і Вітренко отримали на руки лише частину виписаних ним величезних грошей, а решта пішла до Адміністрації президента Порошенка і до інших представників тогочасної влади.
"Одержувачі мільйонних виплат були лише "вітриною". Насправді, за моїми даними, їм дісталася лише частина грошей. Подібна схема - коли "засвічені" люди виступають лише посередниками в освоєнні коштів - потім застосовувалася ще не раз", - каже аналітик Інституту. стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
"Намалював" собі майже вдесятеро більше, ніж згідно із законом
Але повернемось до підозри НАБУ.
Як повідомили у відомстві, 19 січня вони повідомили колишньому голові правління НАК "Нафтогаз" Андрію Коболєву про підозру у заволодінні у 2018 році більш ніж 229 млн гривень. Ці дії кваліфікуються в частині 5 статті 191 Кримінального кодексу України.
Зазначимо, стаття дуже серйозна - "привласнення, розтрата майна йди заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем". Частина 5 статті 191 – це розтрата в особливо великих розмірах чи організованою групою. Вона передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади протягом трьох років та конфіскацією майна, - каже голова адвокатського об'єднання "Кравець та партнери" Ростислав Кравець. Але повернемося до питання "Що загрожує Коболєву за премії" трохи згодом.
Поки що докладніше про підозри НАБУ.
Як зазначено в офіційному прес-релізі НАБУ, слідство встановило, що голова компанії у травні 2018 року, всупереч вимогам законодавства, видав наказ про преміювання працівників, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн. гривень (тоді - еквівалент 10 млн. доларів) за "екстраординарні" досягнення”. "Йдеться про позитивне рішення у справі щодо контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 роках", - наголошується в повідомленні НАБУ.
Там також йдеться, що сума суттєво перевищувала нормативно визначені розміри таких виплат (36 зарплат або у разі Коболєва – 37,44 млн. гривень). "До того ж за ті ж досягнення екс-керівнику компанії виплатили премію і в 2017 році в сумі 12,49 млн гривень. Загалом протягом 2018 року підозрюваному, як вважає слідство, незаконно виплатили за рахунок компанії понад 229,5 млн гривень (різниця) між фактично виплаченою премією та максимально допустимим її розміром)", - зазначають у НАБУ.
Також заявляють, що під час розслідування антикорупційні органи зіткнулися з перешкодами з боку колишнього керівництва держкомпанії, яке надіслало документи щодо премій іноземним юридичним радникам, а ті відмовлялися їх видати. Отримати документи, за інформацією НАБУ, вдалося лише у 2022 році, "що допомогло дати відповідну правову оцінку діям колишнього керівника держкомпанії", - йдеться у повідомленні НАБУ. Тобто в НАБУ дали зрозуміти, що появи "справи Коболєва" саме зараз пояснюється збігом об'єктивних факторів - минулого року отримали документи, що дозволило закінчити слідство і оголосити підозру.
Коболєв, який перебував у США, повернувся в Україну і заявив, що має намір "доводити свою правоту". САП направила до Вищого антикорупційного суду клопотання про взяття під варту екс-главу "Нафтогазу" з альтернативою застави 365 млн гривень.
Наступний – "Нафтогаз"?
Зазначимо, що сама по собі звістка про те, що проти Коболєва НАБУ відкрила кримінальну справу, була зустрінута в експертному середовищі зі здивуванням.
Як вважається, на НАБУ мають великий вплив країни Заходу. А Коболєв останніми роками вважався помітною креатурою американців. Після його звільнення з посади голови НАКу в 2021 році рішенням уряду, США виступили з різкою критикою і мало не прямим текстом вимагали скасувати це рішення, оскільки воно було прийняте в обхід наглядової ради, сформованої за участю західних структур. До речі, премії, за якими зараз порушено кримінальну справу, затверджувалися саме цією наглядовою радою (щоправда, в НАБУ вважає, що Коболєв його обдурив).
Найменше здивування в цьому плані викликало б кримінальну справу НАБУ проти Юрія Вітренко, проти призначення якого головою "Нафтогазу" у 2021 році виступав Вашингтон.
У профільному співтоваристві обговорюють кілька версій.
Перша, через Коболєва НАБУ хоче розкрутити справу "Нафтогазу" щодо інших епізодів. А зачепитися за премії було найпростіше, оскільки справді є невідповідність між отриманою та обумовленою законодавством сумою.
Варто зазначити, що ще минулого року НАБУ проводило слідчі дії щодо Коболєва щодо порушень на "Укрнафті".
"Глава правління ПАТ "НАК Нафтогаз Україна" та наглядової ради ПАТ "Укрнафта" ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, не вчиняв дій щодо повернення ПАТ "Укрнафта" під державний контроль шляхом усунення від виконання обов'язків низки осіб, чим завдав тяжких наслідків державним інтересам у вигляді збільшення податкового боргу ПАТ "Укрнафта" на 5,49 млрд грн", – йдеться в одному з ухвал Вищого антикорупційного суду.
Йдеться про укладання невигідних для "Укрнафти" контрактів, через які з компанії вивели 13,3 млрд грн, ймовірно – на користь компаній, пов'язаних із групою "Приват" Ігоря Коломойського. За даними справи НАБУ, у березні-серпні 2015 року "Укрнафта" продала низці компаній нафту на 10,7 млрд грн. Компанії одержали нафту, але гроші не заплатили. Після цього нафту було перероблено на Кременчуцькому НПЗ, який контролюється Приватом Коломойського, а вироблені нафтопродукти продали на АЗС.
Інформація про це розслідування з'явилася у вересні 2022 року. І тоді ж у рамках цієї справи проводилися обшуки у Коломойського.
Тобто за цією версією через Коболєва НАБУ хоче отримати матеріали проти Коломойського.
Але може бути не тільки.
Нардеп та екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко дивується, що НАБУ розбирається з преміями, але не розбирається з "Нафтогазом". І розраховує, що це лише перший крок.
"Хочу нагадати, що за результатами Держаудиту за "Нафтогазом" за 2019-2020 роки прямий збиток держбюджету оцінено в 75 млрд, а незаконне використання грошей компанії в 226 млн. Напевно саме тому п'ять членів правління та 15 директорів НАКу отримали 911 млн гривень виплат за У Нафтогазі уточнили, що 37% від загального розміру компенсацій, тобто 338 млн гривень отримав колишній керівник компанії Андрій Коболєв, решта - нове правління на чолі з Вітренко. що всі ці рішення приймалися правлінням "колегіально" і освячувалися так званою наглядовою радою, яка отримувала за це щедрі гонорари, так що до відповідальності повинні бути притягнуті і вони. до цього процесу матиме дуже велику вагу", - написав на своїй сторінці у Фейсбуці Кучеренко.
Друга версія - вже згадана вище чутка, що Вітренко "ділився" частиною одержаної премії з представниками тодішньої влади. У такому разі справу проти Коболєва можна розглядати як спробу НАБУ вийти на більші постаті, отримавши від нього свідчення проти топ-чиновників того періоду (Порошенко та його оточення, лідери "Народного фронту", які, власне, і призначили Коболєва у 2014 році на посаду глави НАК).
Третя версія випливає з конспірологічних чуток про встановлення неформального, але міцного контакту між Офісом президента та ключовими фігурами в НАБУ в "обхід" західних кураторів антикорупційних органів (про ці чутки "Страна" вже писала ). Чутки ці якихось підтверджень не мають, але теоретично інтерес Банкової до того, щоб "закрити" Коболєва або, як мінімум, його дискредитувати може бути. Коболєв після свого звільнення жорстко критикував політику влади в енергетичній сфері. Щоправда, після того, як його ворог Юрій Вітренко залишив посаду голови НАК, Коболєв свою публічну активність різко знизив. Однак він досі залишався для Заходу до певної міри альтернативним каналом надходження інформації про ситуацію в НАКу. При тому, що США продовжують наполегливо вимагати відтворити наглядову раду НАБУ і повернути йому повноваження. При тому, що українська влада хоче зберегти свій повний контроль над цією найважливішою компанією. Кримінальна справа проти Коболєва сама по собі девальвує його значення як "альтернативного експерта". Також телеграм-каналами гуляє чутка, що Коболєва під певним приводом спеціально витягнув до Києва з-за кордону Офіс президента. Але підтверджень цьому немає.
"Про те, у що в результаті виллється справа з преміями Коболєва, ми зможемо судити з активності ВП та подальших розслідувань вже із залученням інших топ-менеджерів "Нафтогазу", аналізом закупівель та газовидобування, де можна накопати багато цікавого. Цілком можливо, що зараз розгортається боротьба за сам "Нафтогаз" та газовидобуток, до яких давно виявляли інтерес американські інвестори. У війну ця зацікавленість трохи відійшла на задній план, але нікуди не поділася", - каже Юрій Корольчук.
За словами юриста Ростислава Кравця, серйозні терміни, передбачені статтею, яку шиють Коболєву, можуть бути предметом торгів. "Не виключено, що в обмін на співпрацю зі слідством статтю змінять на легшу, скажімо, 364 про зловживання службовим становищем, вона передбачає від 3 до 6 років ув'язнення та конфіскацію майна", - пояснив юрист.
Є ще й четверта версія того, що відбувається, - піар НАБУ. Коболєв - велика фігура, історія з його преміями широко відома і викликала дуже негативний суспільний резонанс, процес отримання премій задокументований і тому його просто використовувати як доказову базу (особливо після підтвердження від колишніх членів наглядової ради). Тому справу Коболєва розкрутити значно простіше (і безпечніше), ніж справи щодо нинішньої системної корупції. Наприклад, на освоєння великих парядів.
"Міжнародні партнери практично відкритим текстом дають зрозуміти, що незадоволені боротьбою з корупцією в Україні, і від її результатів залежатиме фінансова допомога нашій країні. Тобто терміново знадобилася "велика риба" та "гучна справа". З огляду на те, що тема з преміями Коболєва широко обговорюється громадськістю, вона підходить ідеально. Але якісь судові перспективи цієї справи, і чи доведуть її до кінця - тут питання відкрите", - каже економіст Олексій Кущ.
