Квартирне питання та стоп-кран Шереметьєво. Чи повертаються українці на захоплені РФ території
Протягом останніх тижнів прозвучала ціла серія заяв від українських офіційних осіб про те, що українці масово повертаються на захоплені РФ території.
Про це, зокрема, заявляла голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк, критикуючи хронічний дефіцит коштів, що виділяються на програму "Відновлення".
Говорив про це і мер Маріуполя Вадим Бойченко, за словами якого до міста повернулися вже 30% мешканців, які виїхали звідти після початку війни. Причиною цього він назвав відсутність відчутної допомоги переселенцям із боку держави, зокрема із житлом.
А нещодавно нардеп від "Слуги народу" Максим Ткаченко заявив, що на окуповані території повернулися 150 тисяч людей, з них лише до Маріуполя - 70 тисяч. Щоправда, сьогодні він свої слова спростував, заявивши, що це було "необґрунтоване та емоційне припущення".
Виступила зі спростуванням даних про масове повернення людей і заступник глави Офісу президента Ірина Верещук.
Проте ця дискусія справила враження, що диму без вогню немає.
Якою є реальна ситуація з переселенцями?
Зі спілкування в останні місяці журналістів "Країни" з переселенцями із захоплених росіянами території можна зробити висновок, що бажаючих повернутися багато.
Щоправда, далеко не всі з них мають намір залишатися жити в окупації. Одним із головних мотивів є бажання оформити за російськими законами право власності на нерухоме майно, а потім його продати та повернутися жити до Європи чи України. Або якщо житло зруйновано, подати документи на компенсацію. Але це неможливо без отримання російського громадянства, навіщо необхідно в'їхати територію РФ. Більше того, як ми вже писали, російська влада загрожує конфіскацією так званого безхазяйного житла, під яке підпадає зокрема нерухомість, не переоформлена за російськими законами.
Для багатьох людей питання оформлення квартири стоїть гостро, і вони готові заради цього їхати до Росії. Помешкання потім можна буде продати. Тим більше, що в тому ж Маріуполі, який росіяни зараз активно відновлюють, ціни на квартири, як заявляв ще на початку року радник мера Маріуполя Петро Андрющенко, у два рази вищі, ніж були до повномасшабної війни. Нині ж вони ще більше виросли. І навіть однокімнатну квартиру можна продати за десятки тисяч доларів.
Більше того, Андрющенко зізнався, що і сам, якби така можливість, продав квартиру в Маріуполі. Він закликав вчинити так інших городян.
"Я б із задоволенням і без найменшого вагання продав би свою квартиру в Маріуполі росіянам. Отримавши таким чином дострокову репарацію. А після повернення знову, без сумніву, повернув би її собі назад. Це справедливість у реальному світі. Тому якщо у вас є така можливість, робіть. Чесно", - писав Андрющенко.
Тобто "квартирне питання" - один із основних мотивів для українців у прагненні повернутися на захоплені території, оформити паспорт РФ та право власності на житло за російськими законами. При цьому багато хто з тих, хто хоче провернути таку операцію, має намір це зробити лише з метою продати квартиру і потім виїхати з Росії.
Але є й ті, хто, зіткнувшись із труднощами облаштування в Європі чи Україні, хоче повернутися до себе додому назавжди. Або просто дуже сумують за рідним містом. Сприяє зростанню таких настроїв і масштабна кампанія росіян у соцмережах, яка показує темпи відновлення Маріуполя та те, як під владою РФ "налагоджується життя".
Крім того, деякі біженці, особливо з дефіцитними зараз на російському ринку праці спеціальностями, які при цьому не знайшли хорошої роботи в ЄС, розглядають можливість переїзду до РФ.
Свій мотив поїхати до Росії та отримати російський паспорт є й у пенсіонерів-біженців: щоб оформити російську пенсію на додаток до української.
Іншими словами, охочих поїхати з різних причин до РФ чи на захоплені території серед українських біженців звідти справді чимало.
Але їхнє бажання стикається з однією величезною перешкодою, яку створили самі росіяни – фільтрація в аеропорту Шереметьєво для громадян України, яку проходять далеко не всі. І тим, хто не пройшов, можуть поставити багаторічну заборону на в'їзд до Росії (про те, як проходить цей процес ми писали тут). Зазначимо, що без фільтрації в Шереметьєво в РФ можуть потрапити українці, які раніше вже оформили собі російський паспорт. Але якщо людина має лише український паспорт, то фільтрація обов'язкова.
У жовтні, до річниці введення фільтрації, на російському телебаченні була озвучена статистика – скільки українців намагалося пройти фільтрацію у Шереметьєво та скільки минуло. За цими даними намагалося за рік пройти 107 тисяч, а пропустили 83 тисячі. Перевірити достовірність цих даних, проте неможливо.
А якщо судити з відгуків у соцмережах та оповіданнях, тих, хто на фільтрації побував, то пропускають набагато менший відсоток. Хоча і це, звичайно, не дає точного уявлення про відсоток минулих.
Хоча деякі тенденції можна виявити.
Так, на початку року, наприклад, судячи з коментарів у соцмережах, ймовірність пройти фільтрацію була приблизно 50 на 50. З літа почали писати, що кількість відмов різко збільшилася і пропускають лише в окремих випадках. Але в останні тижні в соцмережах зустрічаються повідомлення, що ситуація змінилася, стали пропускати більше людей, а час очікування скоротився з кількох діб до 10-12 годин максимум у більшості випадків.
Повторимося, всі ці повідомлення не дають якоїсь загальної картини.
Однак очевидно, що ризик непроходження фільтрації з подальшою забороною на в'їзд до РФ високий. Цей ризик серед українських біженців добре відомий. І саме він зупиняє більшість із них від планів повернутися додому.
Якби не фільтрація в Шереметьєво, то потік українців у РФ був би, ймовірно, навіть більшим, ніж 150 тисяч людей, про які заявив Максим Ткаченко. І точно більше, ніж 107 тисяч, про які заявляють із РФ. Не виключено, що мова могла б йти про сотні тисяч людей.
Але поки фільтрація продовжуватиметься у нинішньому форматі, з високим ризиком відмови, великого потоку не буде в жодному разі.
