"Страна" проаналізувала, що означає стаття, яку опублікували в Politico, про очікувані зміни в Україні та президента Володимира Зеленського.
"Після війни буде розплата"
Автор статті Politico Джейме Деттмер відвідав Київ та поспілкувався з низкою українських політиків.
Зокрема - з нардепом Інною Совсун із "Голосу", яка "підозрює, що на підході ще один політичний переворот", оскільки "наближається 10-річний рубіж, коли ми схильні влаштовувати революції" (попередній Майдан розпочався у листопаді 2013 року).
Подібну думку озвучив неназваний український екс-міністр: "Знаєте, Майдан може повторитись".
Газета зазначає, що нинішня війна "формує сильне почуття державності та породжує величезні надії на краще майбутнє - очікування, які буде важко виправдати".
Особливо це складно зробити Зеленському, вважає Politico. Газета вважає, що після війни його 84-відсотковий рейтинг впаде, "як тільки зникне екзистенційна загроза". Так само, як це сталося до війни, коли його підтримка в якийсь момент впала лише до 11 відсотків, але відразу підскочила після початку війни.
Тоді "українського президента звинуватили в тому, що він стає все більш автократичним і порушує закони, видаючи президентські укази про санкції проти ворогів, і все це заради боротьби з російською агресією, але, на думку деяких критиків, також із прицілом на підрив своїх політичних опонентів".
Видання також нагадує про офшорні скандали навколо Зеленського. А також про те, що було напередодні війни: "Після того, як замовкнуть гармати, виникнуть питання щодо подій, що передували війні - чому Зеленський проігнорував чіткі попередження розвідки Заходу про високу ймовірність російського вторгнення і не зміг перевести Україну на військові рейки набагато раніше".
Газета пише, що "іноді ці питання порушуються навіть у самий розпал війни".
Також видання пише про негативний ефект "глобальних лестощів" на адресу Зеленського.
При цьому корупційний скандал у Міноборони показав, що насправді залишається багато в чому стара система.
"Ми не бачили достатньо значних зусиль щодо боротьби з корупцією", - заявив газеті колишній американський дипломат.
Він розповів, що на нещодавніх зустрічах з українськими опозиціонерами та лідерами громадянського суспільства його вразило те, як, "з одного боку, вони справді цінують силу Зеленського як військового лідера", але "глибоко стурбовані також корупцією та його авторитарним стилем".
"На їхню думку, щойно закінчиться війна, буде розплата", - додав дипломат.
Управління емоціями
Зазначимо, що стаття транслює досить поширену в українських політичних колах думку, що нинішня популярність Володимира Зеленського – це лише данина поваги йому як "військовому вождеві". І як тільки війна закінчиться і на перший план вийдуть інші питання (економіка, корупція, необхідність відновлення країни), то рівень підтримки президента впаде приблизно до тих самих позначок, що були і до 24 лютого 2022 року.
Насправді те, про що пише Politico, це далеко не визначений перебіг подій.
Можна по-різному оцінювати здібності Зеленського як державного менеджера, наскільки він глибоко розуміється на економіці, військовій справі, дипломатії і чи успішний він у боротьбі з корупцією. Однак є, як мінімум, одна сфера, в якій професіоналізм Зеленського не підлягає сумніву – управління емоціями народу. Тут він був спеціалістом екстра-класу ще до того, як став президентом. "Квартал 95", який він створив та очолював, це, мабуть, найуспішніший проект у шоу-бізнесі за всю історію незалежної України. Навички свої Зеленський активно застосовував і на посаді президента. Але особливо успішно і ефективно - під час війни, в якій емоції відіграють особливу, а в багатьох випадках і визначальну роль.
Коли війна закінчиться, емоції не зникнуть, але стануть іншими.
Звичайно, однією з сильних емоцій буде очікування змін і надії на перетворення країни після величезних жертв і страждань, які не повинні стати марними. Але буде й інша емоція, яка виражається фразою "аби не було війни". Емоція втоми від страждань воєнного часу та страху перед можливими новими потрясіннями та жертвами.
Швидше за все, Зеленський (якщо він взагалі після війни захоче залишитися президентом, а не вирішить сам "піти в історію") працюватиме з обома емоціями.
Він намагатиметься показати те, що "наступають зміни" і "нове життя". Для цього президент може на 99% оновити склад своєї фракції у Раді на нових виборах, повністю змінити склад уряду. Це йому буде легко зробити, оскільки центр влади в Україні зараз це не правляча фракція і не Кабмін, а вузьке коло соратників Зеленського. І тому ротація міністрів та депутатів для нього майже жодного значення не має.
Але спиратися він буде на другу емоцію: "війна тільки закінчилася. Навіщо нам нові потрясіння? Після попереднього Майдану почалася смута та війни, тисячі та тисячі людей загинули, а якщо новий Майдан, то незрозуміло, що з країною буде. Третій Майдан Україна не витримає. Тож краще нехай усе йде якось потихеньку, без різких рухів”.
І на такому балансі Зеленський, теоретично, зможе витягти собі ситуацію. Особливо, якщо вибори пройдуть відразу після закінчення війни (а саме так, як писала "Страна", влада і планує зробити).
Щоправда, для Зеленського буде ще один ризикований момент – це стосунки із Заходом. Враховуючи необхідність отримання від західних партнерів коштів на відновлення країни, а також курсу на інтеграцію до ЄС, постає питання про виконання виставлених у рамках цих процесів численних вимог.
Противники Зеленського, напевно, спробують максимально акцентувати увагу США та ЄС на корупції та інших проблемах, спонукавши їх продемонструвати публічно невдоволення Зеленським, ніж підірвати його внутрішньополітичні позиції. Втім і тут він може спробувати зіграти на емоціях. Але цього разу Заходу, якому він намагатиметься довести думку, що "не потрібно псувати на втіху ворогам вільного світу настільки гарну картинку про те, як країна, яка відстояла свою незалежність, йде до Європи".
Війна – ключовий фактор
Втім, усі прогнози на тему "що буде після війни" зараз це ворожіння на кавовій гущі. Тому що на 90% відповідь на це питання залежить від того, як і коли закінчиться війна.
Судячи з заяв української влади, її план схематично виглядає таким чином: успішний наступ і вихід до Криму, ізоляція півострова шляхом ударів по Кримському мосту і портах, потім наступ на Крим, Путін не наважується застосувати ядерну зброю, в Росії на тлі військових поразок. бунт "розсерджених патріотів", який призведе до нової смути та розвалу російської армії, після чого Україна звільняють усю територію в межах 1991 року та диктує умови світу Росії чи тому, що від неї залишиться.
Звичайно, якщо цей варіант зіграє, то Зеленський стане абсолютним тріумфатором на найближчі мінімум років п'ять.
Але якщо події розвиватимуться по-іншому, якщо нинішня лінія фронту не зрушиться (або тим більше якщо росіяни захоплять нові території), то тоді, як ми вже писали, Зеленський опиниться перед досить важким вибором.
Або йти в довгу війну на виснаження, що загрожує різким зростанням невдоволення суспільства на тлі очікувань, що не здійснилися (планку яких максимально завищує зараз сама влада), а звідси – і загрозою втрати влади Зеленським. Такий варіант, зокрема, не виключає американська розвідка, виходячи із витоків документів Пентагону.
Або йти на корейський сценарій, укладаючи перемир'я по лінії фронту. Що загрожує звинуваченнями в зраді, капітуляції, здачі територій і великими внутрішніми потрясіннями. Але влада може подавати такий підсумок війни як перемогу, оскільки Україна зберегла свою незалежність і контроль над більшою частиною території і тепер, після того, як руйнування та кровопролиття закінчилися, може спокійно розвиватися та йти до ЄС.
Можуть бути інші варіанти розв'язки.
Але, повторимося, як і коли закінчиться війна і визначить майбутнє і України, і Зеленського.
